Ірпінський кінофестиваль — єдиний кінофестиваль в Київській області, який проіснував в період з 2003 року по 2014 рік та здобув популярність не тільки в Україні, а й на міжнародній арені. Та чи відома вам історія цього заходу: імена засновників, концепт, причина закриття фестивалю? Про це та навіть більше — далі на kyivski.info.
Сергій Тубі та Анна Джі — засновники Ірпінського кінофестивалю
Засновниками міжнародного некомерційного Ірпінського кінофестивалю стала молода пара Сергія Тубі та Анни Джі. Сергій народився і прожив все своє життя в цьому містечку Київської області, став незалежним кінематографістом й головним засновником заходу.
Він не тільки захоплюється кінематографом, а ще й лірикою, музикою, написанням статей та оповідань, а був і є учасником наступних проєктів:
- “Юна Кицька і Старий Пес”.
- “Мул, прийомний син віслюка”.
- “Синдром Ганзера”.
- “Ренесанс”.
- “Vise Versa”.
- “Alter Ego”.
Окрім того, він також є фотографом-аматором та редактором сайту “G-2B.com”. Ті, хто знали Сергія особисто зазначають, що все життя він займає активну позицію й знаходиться у творчому пошуку. Серед його захоплень є музика, кіно та література, а мрією було побудувати маленький безкоштовний кінотеатр для жителів міста Ірпінь (в таємних фантазіях було перетворити рідне місто на ідеальне).
Про засновницю Анну Джі відомо менше деталей. Ми дізнались, що вона родом с Астрахані, є також учасницею проєктної діяльності “Юна Кицька і Старий Пес”, захоплюється дизайном, літературою, кінематографом, філософією, психологією, езотерикою, музикою та кулінарією. Її заповітна мрія: мир у всьому світі раз і назавжди.
Як прийшла ідея заснування?
Ідея заснувати Ірпінський кінофестиваль прийшла в середині квітня 1999 року. Ввечорі Сергій вирішив завітати до своєї коханої і, як зазвичай, почав розповідати останні новини: ділитися свіжими статтями, віршами. Аж раптом на одному з клаптиків Анна помітила слова пісні “Її день”, які зачепили душу. За декілька днів до її дня народження, 27 квітня на домашній студії було записано першу пісню, яка згодом стала гімном проєкту “ЮСКіП”.
Тривалий час “ЮСКіП” був зосереджений тільки на музиці, та після одруження Сергія та Анни настав переломний момент і вони відкрили для себе новий напрямок: кінематограф. Основним поштовхом до заснування фестивалю стала робота із їхньою весільною стрічкою, яку вони перетворили на міні-фільм.
У 2002 році “ЮСКіП” зняв перший документальний фільм “Ти памʼятаєш?” з відрізками кінохроніки святкування 50-річчя Київського державного університету фізичного виховання і спорту. А наступного року Сергій та Анна знімають документальний фільм “Непрофесіонали”, присвячений музичним колективам з Ірпеня. У 2003 році вони організували фестиваль паралельного кінематографа — Ірпінський кінофестиваль.
Яким був перший Ірпінський кінофестиваль? — концепт заходу
Ідеєю Ірпінського кінофестивалю було створити захід, який розрахований на людей, що щиро люблять кінематограф, а не є професіоналами цієї галузі. А метою було інтелектуальне на духовне просвітлення гостів з розширенням їх кругозору в кіно.
У першому фестивалі взяло участь 8 фільмів:
- “Iрпiнь травневий”
- “Доля моя…”
- “Наш дурдом”
- “Без назви”
- “Personal Juda”
- “Дон Кіхот”
- “Фантоми Києва”
- “Ти памʼятаєш?”
Фестиваль, зазвичай, проводили влітку й на нього запрошували журі, яке згодом визначало режисерів-переможців. У 2003 році ним став Дмитро Хижняк (режисер фільму “Доля моя”). Друге місце взяв Латек Мирослав за фільм “Наш Дурдом” та Роман Воробйов за фільм “Фантоми Києва”, а третє: Кость Коломийченко — режисер фільму “Personal Juda”.
Такий концепт мав кожний Ірпінський кінофестиваль з 2003 по 2014 рік, та 2016 року організатори повідомили про реконструкцію, яка так і не завершилася.