Програміст — одна з найпрестижніших професій у світі. Вона дає багато можливостей для самореалізації, заробітку, подорожей та роботи в будь-якій країні, тому багато хто хоче працювати у сфері ІТ. Для киянки Юлії Дейнега це була мрія, яка стала реальністю. Чому вона продала 2 квартири у Києві і як стала програмістом у Кремнієвій долині далі на kyivski.info.
Чим раніше займалася киянка Юлія та чому вирішила змінити професію?
Кар’єрний шлях Юлії сповнений перемог та поразок. 3 роки тому вона навіть уявити не могла, що працюватиме програмістом в одній із найбільших ІТ-компаній світу. За освітою дівчина економіст-міжнародник, але у цій сфері вона не працювала жодного дня. Після закінчення університету в Києві вона довго шукала роботу. Влаштуватися працювати за спеціальністю у 2014 році, коли в країні відбувалася революція, було практично неможливо. Тому дівчина поїхала до Туреччини після того, як успішно пройшла кастинг для зйомок у кіно.
Після закінчення довгого періоду зйомок Юлія повернулася до Києва. Тоді у неї виникла бізнес-ідея. Вона була впевнена, що тут теж можна організувати процес зйомок за ті самі гроші і зробити це набагато краще. Разом із чоловіком вона відкрила продакшн-студію, а потім зайнялася її розвитком. Перший бізнес виявився дуже успішним. Вони постійно робили нові великі проекти та легко знаходили клієнтів. Через рік пара купила квартиру, а потім з таким самим успіхом Юлі та її чоловікові вдалося заробити і на другу. Проте у 2016 році у їхньому бізнесі почалася криза. Іноземний замовник розійшовся зі своїм партнером та почав будувати власну компанію. Через це Юля та її чоловік перестали отримувати замовлення. Потім вони домовилися укласти договір із новим рекламним агентством, але угода так і не відбулася.
У 2017 році Юлія та Денис поїхали з Києва до Таїланду. Там вони відпочили і створили новий план дій. Коли пара повернулася додому, Денис випадково побачив інформацію про школу програмування в Кремнієвій долині. Він розповів про це Юлії, і вони надихнулися новою ідеєю — стати програмістами і працювати у сфері ІТ. Щоб освоїти необхідні навички і знання, вони вирішили вступити до школи програмування та переїхати до Америки.
Навчання в «42 school» та переїзд до Америки
Школа програмування «42 school» була заснована у 2013 році. Гроші на її будівництво та організацію діяльності вклав мільярдер Ксав’є Ньєля. Він не мав вищої освіти, а програмування вивчав самостійно, після чого в нього виникла ідея відкрити таку школу.
Система навчання кардинально відрізняється від багатьох тих, які нині існують. Вона діє за принципом peer-to-peer педагогіки. Тут немає викладачів, а студенти самі оцінюють проекти один одного та надають взаємодопомогу. Також тут немає теоретичних занять. Весь час навчання приділяється лише розвитку практичних навичок програмування.
Школа «42 school» працює 7 днів на тиждень цілодобово. Навчання тут безкоштовне. Особливих вимог для вступу немає. Її учнем може стати кожен з 18 років. Програма навчання триває 3-5 років. Такі школи існують і в інших містах.
У Києві знаходиться лише 1 навчальний заклад із такою освітньою системою— «UNIT Factory». Щоб сюди вступити, потрібно спочатку пройти онлайн-тест на логіку, а потім інтенсивний курс навчання мови С. Щодня студенти отримують завдання, а у вихідні працюють у групах над проектами.
Перший етап навчання у такій школі виявився для Юлії дуже складним. За місяць необхідно було самостійно знайти та вивчити величезний обсяг інформації, як за семестр в університеті. Спочатку у групі навчалося 500 осіб. До кінця випробувального терміну дійшло 200. І лише 100 із них продовжили навчання.
Спочатку Юлія та її чоловік рік провчилися у «UNIT Factory», а потім після успішного закінчення випробувального терміну їх перевели до офіційної філії 42 school у Фрімонті у Кремнієвій долині. Київська школа програмування «UNIT Factory» забезпечила їм безкоштовний трансфер у США та місце у гуртожитку.
Юля та її чоловік оселилися в кімнаті з двома студентами. Там було не дуже комфортно, зате їм вдалося заощадити багато грошей, які в іншому випадку довелося б заплатити за оренду житла. Після переїзду вони планували влаштуватися на роботу на 100 тис. на рік, але їхні очікування виявилися надто оптимістичними. Їм потрібно було ще рік наполегливо вчитися, щоб отримати роботу. Весь цей час вони жили за рахунок грошей із продажу 2 квартир у Києві.
Пошук місця стажування: тестові завдання та спроби влаштуватися до ІТ-компанії
За 3 роки навчання у школі програмування кожен студент повинен був пройти 3 стажування. Юлія та її чоловік мали близько півроку на те, щоб знайти компанію для проходження практики. Спочатку у школі оголосили про можливість співпрацювати із Tesla. Тоді вони виконували практичні завдання щодо підготовки до інтерв’ю, але в результаті виявилося, що у них недостатньо знань алгоритмів та навичок практичного вирішення алгоритмічних завдань.
Після першої невдалої спроби киянка Юлія заявила про себе в компанії «Pandora» — це найбільший музичний американський стрімінговий сервіс. Але до цього вона не знала ні алгоритмів Java, ні Android тому погано виконала тестове завдання і їй відмовили.
Одного разу у школі програмування відбувся конкурс серед студентів, яких були готові взяти на стажування в компанію Samsung. Незважаючи на втому після довгих спроб влаштуватися в інші компанії, Юлія знову вирішила подати свою заявку. Вона разом з іншими студентами працювала над програмою для Bixby, яка мала допомагати користувачам вивчати англійську мову. У результаті вони посіли друге місце. Після цього Юлії запропонували стажування на 3 місяці. Вона разом з іншими студентами тестувала додатки, давала рекомендації, аналізувала те, наскільки вони відповідають вимогам і думала, як їх покращити та інколи їх переписувала наново.
Стажування та отримання роботи в «LinkedIn»
Спочатку стажування у «Samsung» тривало 3 місяці. Потім його продовжили ще на той самий період часу, але Юлія не отримувала пропозицій працювати повний день, тому почала шукати ще варіанти. Тим часом інші компанії почали проводити стажування для тих, хто навчається онлайн чи самостійно та не має освіти програміста. Одну з таких можливостей пропонувала компанія «LinkedIn». Щоб потрапити туди на стажування, потрібно було відправити 3 есе про себе та свій проект у сфері ІТ-технологій.
Після того, як киянка це зробила, із нею зв’язався рекрутер. Він розповів подробиці програми стажування та дав тестове завдання, пов’язане із програмним забезпеченням. Тоді Юлія вирішила писати програму під Android, а потім вона пройшла ще дві співбесіди. В результаті вона отримала пропозицію про роботу та успішно продовжила займатися Android-розробкою. Тим часом її чоловік Денис зайнявся стартапом Postohub — платформа для спілкування клієнтів за допомогою email, месенджерів та соц. мережі. За півтора роки його команда збільшилась до 7 осіб. Вони отримали $15 000 від Amazon на розвиток сервісу.