Як стало відомо редакції kyivski.info, 23 червня поточного року, в столиці України – Києві відбудеться неординарна за своєю концептуальною ідеєю акція – парад сексуальних меншин. Даний захід проводиться вже кілька років поспіль, і носить назву KyivPride.
KyivPride – 2019 почнеться прайд-тижнем, тривалістю з 14 по 22 червня. Апогеєм тижня буде так званий Марш Рівності, який відбудеться 23 червня. Тематикою KyivPride – 2019 представники ЛГБТ спільноти обрали гасло «Свобода. Єдність. Боротьба».
За попередніми даними у Марші Рівності візьмуть участь близько 10 000 учасників і учасниць.
KyivPride – українська неурядова організація, метою якої є сприяння повному дотриманню прав людей – представників спільноти ЛГБТ в Україні та забезпечення поваги до них. KyivPride щорічно організовує захід під назвою «Тиждень KyivPride».
ЛГБТ – бревіатура, що виникла у 1990-х роках і об’єднує категорії лесбіянок (Lesbian), геїв (Gay), бісексуалів (Bisexual), трансгендерів (Transgender). Термін став активно вживатися в 1990-х роках, як альтернатива не цілком коректному і аб’юзивному «гей-спільнота», яке, за своїм значенням, не охоплює всі групи сексуальних меншин.
Нагадаємо, що в попередньому 2018 році, в Марші рівності взяли участь 3 500 учасників. Вони скандували досить провокативні гасла. Торішній парад очолив колишній співак Борис Апрель, а нині –cпівачка Зіанджа, а також Невгамовна Монро – перша травесті-діва України.
Відзначимо, що в попередні роки гей-паради в Україні були неспокійними і викликали чимало негативізму і обурення з боку простих громадян. Зокрема, в 2015 році парад був зірваний активістами, які запустити димові шашки. У 2016 році Київ провів свій перший «Гордий Марш» після того, як прозахідний уряд, який прийшов до влади, санкціонував подібні заходи.
А між тим, доцільність проведення подібних акцій залишається гостродискусійним питанням. Адже цей захід містить у собі приховані елементи піару та пропаганди того, що, з позицій здорового глузду, не є нормою. Безумовно, люди з порушеннями гендерної ідентичності, що, по суті, є клінічним діагнозом, мають право на повноцінне існування і реалізацію своїх прав і свобод, як і будь-які інші. Однак чи варто це популяризувати? Адже є й більш гідні способи відстояти свою честь і гідність. Чому б тоді не провести парад людей з ДЦП, синдромом Дауна або аутизмом?