Футбол — це не лише спорт, але й стиль життя. Бути у хорошій фізичній формі та ходити на матчі модно і сучасно. Киянин Іван Ішутін вирішив зробити із цього бізнес і не помилився у своєму виборі. Він створює одяг для фанатів футболу і успішно його продає. Докладніше про це на kyivski.
Чому Іван вирішив випускати одяг для шанувальників футболу?
Футбол — один із найпопулярніших видів спорту у Києві. На футбольні матчі приходять сотні людей та з цікавістю спостерігають за грою на полі. Також у футбол часто грають на спортивних майданчиках, парках розваг та зелених зонах міста. Іван Ішутін є одним із фанатів футболу. Ще в юності він підтримував учасників команди «ЦСКА Київ» і навіть після припинення її існування продовжував спостерігати за спортивними подіями у столиці. Йому подобалися не лише матчі, а ще й футбольна мода:
«Мене завжди цікавив міський патріотизм. Це не речі із гербами, а любов до міста. Найбільше з містом і командою зв’язаний Ультрас, і мене завжди дивувало, що представники цієї найбільш патріотичної частини суспільства змушені виділятися закордонним одягом. У нас практично немає кежуальних брендів», — сказав він із цього приводу, як пише bzh.life
Після закінчення КНЕУ Іван кілька років працював за фахом – у рекламі та політиці. У вільний час він захоплювався футболом і навіть замовляв речі з логотипами та символічними написами футбольних клубів в інтернеті. Деякі з них киянин привозив із-за кордону.
Коли в Україні розпочалася революція, у його житті також відбулися зміни. Він зрозумів, що більше не хоче продовжувати працювати у політиці та рекламі. І вирішив спробувати створити щось особистого бренду і те, чим він завжди цікавився футболом. Незабаром у нього виникла ідея робити одяг для футбольних уболівальників.
Перший досвід роботи дизайнером: як Іван створив колекцію спортивного одягу?
Раніше Іван ніколи не займався шиттям, вибором тканин, роботою з постачальниками, тому у всьому доводилося розбиратися з нуля. Але насправді все виявилося не так складно, як він припускав. Іван зрозумів, що якщо старатися і мати надійну команду, то точно все вийде:
«Я не вірю в те, що потрібний великий досвід для того, щоб почати чимось займатися. Зараз світ відкритий — є інтернет, люди, яким ти приносиш річ і кажеш: хочу точно таку, але треба змінити це і це. Можливо, не з першого разу, але все можливо зробити. Головне – знайти правильних людей», – сказав він.
Всі свої ідеї він зображував у вигляді малюнків та робив записи на папері. Спочатку Іван хотів, щоб усі речі були практичними, зручними, сучасними та асоціювалися з футболом. Спеціально для цього він використав зображення, слова та написи, які уособлюють футбольні команди, мотивують на перемогу та символізують спорт.
Коли було готово кілька ескізів спортивного одягу, він почав шукати тканини. Спочатку Іван планував шити речі лише з тканин українських виробників, але потім із цим виникла проблема:
«Можна знайти хіба що нашу тканину для футболок, але в обмеженому асортименті та низької якості. А якщо так задуматися, то навіть коли тканина українська, то сировина, з якої вона робиться, наприклад, бавовна, все одно імпортна», — пояснив Іван.
Через це йому довелося шукати тканини іноземних виробників, а ще фабрики для пошиття одягу. Він перепробував безліч варіантів. В результаті знайшов 2 фабрики, а потім розібрався в особливостях пошиття спортивного одягу:
«Технологічний процес розділено на кілька етапів. Закупівля матеріалів проводиться в одному місці, нитки, фурнітура – в іншому, коміри – у третьому, пошиття здійснюється у четвертому, нашивки – у п’ятому, принти – у шостому. В результаті розробка однієї моделі займає 2-3 місяці», – сказав він.
Через півроку дизайнер-початківець представив свою колекцію одягу для фанатів футболу на розпродажах у Києві. Звісно ж, великий заробіток почався не одразу. Потрібно було вдосконалити багато деталей, запустити рекламу та знайти надійних ділових партнерів.
На щастя, на початку роботи Іванові допоміг його друг. Він радив, де краще замовляти тканини та з якими фабриками співпрацювати. Також його підтримувала дружина. На той момент вона вже мала свій успішний бізнес, завдяки якому могла забезпечувати свою сім’ю:
«Вклалися в особистий бренд усіма силами. Подяка дружині за те, що вона вірить у мене і через рік не просить забирати із бізнесу вкладені гроші», — розповідає Іван.
Через рік він зміг продавати спортивний одяг в 6 шоу-румах Києва та інших містах. А ще він отримував замовлення в інтернеті. Іван продавав одяг через соц. мережі. Поки що він самостійно займається доставкою речей та бухгалтерськими справами. У майбутньому планує продовжувати розвиватися в улюбленій справі — випускати куртки, шорти та інший одяг.