Під час війни веселощі — це не перше, що спадає на думку. Але чи важливі вони для звичайно киянина? Далі на kyivski.info.
Куди підуть кошти?
Перша думка, яка виникає у кожного, хто побачив рекламу про якусь подію — це куди підуть кошти? Звичайно, у Києві, навіть в умовах війни, часто влаштовують концерти. Але певний зароблений відсоток, якщо не вся сума, повинна йти на допомогу Збройні Сили України. Це невіддільна частина життя будь-якого киянина з 2022 року. Кожного ранку можна побачити, що якась зірка влаштовує збори для бригад, на автомобілі, амуніцію тощо. І такі події варто підтримувати, навіть якщо це 10 гривень. Але невіддільною частиною є і будь-які фестивалі, що організовуються у столиці, з яких надходить допомога на армію.
Чи важливо ходити на концерти та фестивалі?
Для кожного киянина життя змінилось у 2022 році. Це стосується як дорослих, так і дітей. Але жити кожен день у стресі та страху — це доволі важко для психологічного стану людини. Зосереджений та нервовий стан призводить до хвороб, з якими у майбутньому довго лікуються, але не завжди вони виліковні. Хтось може сказати, що військові живуть у такому стані довгі місяці, і це буде правдою. Вони знаходяться на передовій, кожного дня піддають своє життя небезпеці, і з часом, на жаль, звикають. Але звичайні жителі Києва, не знають, як справлятись зі своїм страхом у буденному житті. Для цього киянам потрібно виходити на вулицю, ставати учасником якихось подій, які дадуть змогу перемкнути свою увагу, хоча б на деякий час, на щось інше. Хтось намагається втекти від проблем переглядаючи фільми, серіали або читаючи книги. Для когось похід до кінотеатру — це найкращі ліки. Але для декого послухати музику й побути у товаристві інших людей, найшвидше рішення, щоб позбутись поганого самопочуття. У столиці проводять багато концертів, з яких кошти йдуть на допомогу Збройним Силам України. Це стендап концерти, книжкові фестивалі, музичні, театральні тощо. Звичайно, масові фестивалі, де збираються дуже багато людей та лунає гучна музика — це не найкраща ідея.
Чого варто дотримуватись під час походу на фестивалі?
Найголовніше — це комендантська година. Під час воєн часто запроваджують певний відрізок часу, коли заборонено виходити на вулицю. Такі комендантські години й у столиці створені не просто так, тому дотримуватися цього обовʼязково. Навіть якщо якісь фестивалі порушують порядок, то це не означає, що вони роблять коректно і відвідувачам можна залишатись попри державну заборону. Наступним у списку — це менше фотографій у соціальних мережах. Безсумнівно, гарні знімки Києва — це приємно, і завжди хочеться похвалитись красою міста. Але у той момент, коли хлопці та дівчата на передовій віддають свої життя, варто мати повагу до них, і не хизуватись тим, що вони не мають змоги отримати таких розваг, які мають кияни. Для воїнів, звичайно, важливо розуміти, що для звичайних людей життя не стало на паузу, але зловживати їх розумінням не варто.
Також варто не забувати про свою безпеку. Під час того, як у Києві звучать повітряні тривоги, обов’язково потрібно дослухатись до них, навіть якщо це заважатиме дослухати улюблену пісню виконавця. І краще попередньо питати, чи є у закладах, де буде проводитись подія, укриття, яке зможе захистити всіх, хто присутній.
Яких фестивалів більшість?
Музичних фестивалів майже не роблять в умовах війни. Тільки якщо це поодинокі концерти, які були впроваджені для збору коштів на допомогу. Більшість фестивалів, які продовжують або починають функціонувати, пов’язані з літературою або мистецтвом. Наприклад, “Книжковий арсенал” – це одна з головних літературних подій, яка відбувається у столиці. Його не скасовували, а запрошували ще більшу кількість письменників, оскільки відмова від російського — це можливість розширювати українське. Це шанс знаходити нових письменників, які довгі роки були непоміченими. На цьому фестивалі збираються однодумці, які знайшли свій спосіб справлятись з тривогами та стресом. Вони поринають у загадкові та вигадані світи. І приходячи на фестиваль можна зрозуміти, що тих, хто робить такий саме вибір, стає все більше. Фестивалі кіно — це також можливість подивитись щось українське. Можливо хтось для себе зможе відкрити нового актора або режисера. Київ переповнений різними подіями, які не створюють великого галасу. Однак вони робляться для того, щоб допомогти іншим подолати кризу.
Фестивалі — це не погано. Кожен повинен відвідувати те, що подобається. Війна — це не причина поставити своє життя на паузу. Навпаки, у Києві багато людей, які можуть принести багато користі своєю працею. Брати інтерв’ю, розповідати про пережиті історії, читати про різні події, через які пройшов хтось. Все це робить життя трохи спокійнішим, що надалі не призведе до нервових зривів та проблем із психікою. Звичайно, Київ — це не прифронтове місто. Мешканці можуть відчувати відносну безпеку, але під час війни всюди небезпечно, і з цим просто потрібно навчитись жити. Але це не означає, що потрібно відмовлятись від усього, що може принести задоволення та полегшення. Без бойового духу країна ніколи не перемагає. Думок, звичайно, може бути безліч з цього приводу, але є одна спільна — не можна закриватись на сім замків та очікувати, що час не буде спливати. Кожна хвилина життя важлива. Навіть якщо совість не може дозволити піти на масові збори, варто, хоча б, прогулятись Хрещатиком та насолодитись красою міста, яке може наповнити спокоєм на певний час.