Через десятки років Київ змінюється і стає більш комфортним та гарним європейським містом. Проте завдяки фотографіям пам’ять про нього залишається назавжди. Чимало кадрів минулих років зробили легендарні київські фотографи. Вони змогли відобразити найбільш зворушливі, важливі та цікаві моменти з повсякденного життя у радянському Києві. Серед творців популярних фотографій є ті, які прославили це місто не лише в Україні, але й у багатьох інших країнах світу. Докладніше про них на kyivski.
1. Ірина Пап
Жінка-легенда українського фотомистецтва. Коли у Києві розпочався будівельний бум та випуск перших авто, вона робила фоторепортаж на місці найбільш вражаючих подій у період 50-х — 60-х років: будівництво київського метро, ЧАЕС, нових багатоповерхових будинків та випуск авто марки «Запорожець». Тоді їхні фотографії вперше з’явилися в українській пресі та прославились за кордоном.
Амбітна киянка Ірина Пап любила показувати щось нове та унікальне. І заради цього готова була ризикувати. Наприклад, робила знімки вулиці Велика Васильківська та стадіону Олімпійський у Києві під час польоту гелікоптером. А ще вона стала першою, хто зняв на камеру центральну вулицю Хрещатик після реконструкції у незвичайному ракурсі на великій висоті.
У центрі її уваги часто були як громадські діячі, і звичайні городяни. Простота та щирість помітні практично на кожній її фотографії: посмішки людей, прогулянки містом, повні зали соціокультурних закладів та бурхливі оплески, робота колективу на підприємствах, будівництво нових будівель.
Професіоналізм та любов до фотозйомок допомогли Ірині Пап заслужити успіх та визнання. 1964 року вона увійшла до рейтингу кращих фотографів 50-х — 60-х років минулого століття. Кияни часто її пізнавали, коли бачили на вулиці. Багато хто з них хотів так само вміти робити гарні фотографії.
У 1971 році вона вже мала достатньо авторитету та досвіду для того, щоб ділитися своїми знаннями. Тоді Ірина відкрила у Києві першу фотошколу. До цього майстерності фотозйомки можна було навчитися лише у ПТУ або у знайомих фотографів.
У своїй фотошколі киянка самостійно проводила навчання для учнів, а ще організовувала майстер-класи за участю інших популярних фотографів. Це стало наступним кроком у розвитку її професійної діяльності та цінним внеском у фотомистецтво рідного міста.
2. Йосип Кордіш
Не менш цікава творча особистість з хорошим естетичним смаком. Йосип прославився у Києві та за кордоном як майстер етнічної фотографії. Він займався фотографуванням простих українців у національному одязі, зображуючи їхнє житло, спосіб життя, стосунки та традиції. Усі ці знімки стали частиною історії України та зберігаються у київських музеях.
Особливе значення у його колекції фотографій мають портрети публічних людей: композитора М. Лисенка, історика М. Костомарова, письменника І. Нечуй-Левицького та інших.
Протягом життя Йосип Кордіш був одним із найбільш популярних фотографів 70-х років. Він працював фотографом Київського Університету Св. Володимира. Також мав фотошколу в Києві, де він навчав майстерності фотозйомки своїх учнів. На згадку про себе у 1876 році майстер етнічної фотографії залишив фотоальбом з портретами великих людей та 20 видами Києва.
Його завжди надихали публічні та впливові люди, українська культура і пейзажі. Все це він прагнув зберегти на фотографіях для майбутнього покоління, щоб кожен міг дізнатися про життя киян у XX столітті.
3. Єфрем Лукацький
Київський фотограф та журналіст, який прославився знімками про війну на весь світ. Займаючись військовим фотомистецтвом, він багато подорожував Україною та за кордоном і часто бував у точках бойових дій. Фотограф знімав усе, що відбувається довкола у найменших деталях: емоції людей, які перемагають, програють, борються; військову техніку, загони військ, поле бою, пересування військових та життя у землянках та окопах. Все це зображено на знімках, які зберігаються у фотоальбомах Єфрема Лукацького: «Українські картини», «Моменти часу», «Україна: від незалежності до свободи».
Заради створення унікальних знімків йому самому доводилося часто ризикувати життям, але це було варте того, щоб їх побачив тисячі людей. Фото Єфрема публікували у таких популярних видавництвах як «Time», «The New York Times», «The Herald Tribune» та інших. У 2005 році він увійшов до списку фіналістів Пулітцерівської премії завдяки фотографіям, зробленим під час війни у Чечні.
З 1989 року Єфрем Лукацький працював фотокореспондентом, а згодом очолив фотослужбу українського бюро агентства. За цінний внесок у розвиток військової журналістики киян отримав нагороду та звання Заслуженого журналіста України.
4. Семен Фрідлянд
З юних років киянин дуже любив своє рідне місто. Гуляючи вулицями, він часто фотографував улюблені місця. Найбільше його цікавило фотомистецтво та журналістика. В обох цих сферах йому вдалося попрацювати та стати успішним.
У 1925 році він розпочав кар’єру в журналі «Вогник» під керівництвом свого двоюрідного брата та журналіста Михайла Кольцова. Спершу Семен був помічником фоторепортера, а потім фотокореспондентом. За кілька років він став майстром фотографування. Його фотографії публікували не лише у журналі «Вогник», а ще й в інших виданнях Києва. Деякі були представлені на міжнародних виставках і конкурсах, завдяки чому Семен Фрідлянд став популярним фотографом в Україні та за кордоном.
За все життя він зробив 19, 000 фотографій. Багато хто з них зображує просте та повсякденне життя у великому місті Києві: прогулянки, роботу трудових колективів, навчання студентів, наведення порядку на вулицях та в садах, свята, зустрічі, обійми людей та багато іншого.
Відмінною особливістю його фотографій завжди була простота та щирість. Він умів помічати цікаві моменти з життя у Києві та вибирати для їх зйомки правильний ракурс. З того часу минуло вже багато десятків років, а фотографії Семена продовжують викликати приємні емоції у киян.
5. Олександр Губчевський
Один із найпопулярніших фотографів на початку ХХ століття. Багато киян дізналися про нього завдяки ательє в центрі міста, де він працював разом зі своїм другом Володимиром Гудшоном. Це був їхній бізнес. На той час він був прибутковим і мав великий попит, оскільки в Києві тільки починало розвиватися фотомистецтво.
У фотоательє Олександра та Володимира можна було замовити портрет, фотосесію чи фоторепортаж напередодні проведення урочистих подій (весілля, ювілею, валу чи вечірки). Їхніми послугами користувалися не лише городяни, але й представники царської родини.
Також фотографи робили та продавали відвідувачам листівки із зображеннями картин художників та пейзажів Києва. На багатьох з них були зображені популярні архітектурні пам’ятки: церкви, собори, пам’ятники великих людей, музеї та багато іншого.
У радянські роки листівки були дуже популярними. Кияни писали на них свої побажання, а потім відправляли їх близьким, друзям, знайомим поштою на свята та напередодні розважальних заходів. Листівки з гарними картинками та побажаннями були символом поваги та доброзичливості. Тому на них завжди був великий попит протягом року. Іноді кияни клали туди подарунок, наприклад, гроші чи фотографії, щоб приємно здивувати родину чи колег.