У цій статті ми розповімо про надзвичайно амбітну та талановиту гімнастку, яка змогла підкорити немало вершин. Вона стала найтитулованішою гімнасткою Радянського Союзу, а також єдиною в СРСР, хто двічі здобув чемпіонство світу. Детальніше про дитинство, становлення у кар’єрі та про скандали, пов’язані з Іриною Дерюгіною далі на kyivski.info.
Ранні роки
Ірина Іванівна Дерюгіна – це відома українська гімнастка. Народилася Ірина 11 січня 1958 року у Києві у спортивній родині. Мати Альбіна Миколаївна Дерюгіна
займалася тренерською діяльністю у сфері гімнастики, а батько Іван Костянтинович Дерюгін був п’ятиборцем, до того ж неодноразово здобував чемпіонство. Наскільки відомо, цікавитися цим видом спорту дівчина почала ще з самого дитинства. Проте довго не могла визначитися, що більше подобається, гімнастика чи балет. У віці 10 років Ірина почала відвідувати Національну вищу балетну школу. Сама Дерюгіна згодом зазначила, що ця школа дала їй великий поштовх у спортивному розвитку. На рішення щодо подальшої діяльності вплинула відома балерина Надія Павлова. Остаточне рішення Дерюгіна прийняла після того, як зрозуміла, що не зможе стати кращою за балерину Надію Павлову. Ірині вкрай важливо було бути першою, тому без вагань обрала гімнастику, яка також їй була до душі. Відтоді дівчина почала активно займатися художньою гімнастикою, мама ж стала її особистим тренером. Вищу освіту Ірина Дерюгіна здобула у Національному університеті фізичного виховання і спорту України.
Становлення у кар’єрі художньої гімнастки
Кар’єру у художній гімнастиці Ірина Дерюгіна розпочала у 14 років. Відтоді дівчина почала активно проявляти свої здібності. Зазначимо, що за період своєї діяльності, Ірина стала однією з найуспішніших гімнасток як в Радянському Союзі, так і у всьому світі, здобувши немало титулів. За період своєї кар’єри, дівчина займала перше місце на всіх ключових змаганнях того періоду. П’ять разів Дерюгіна здобувала Кубок Радянського Союзу та абсолютне чемпіонство у СРСР, а також чотири рази ー перемогу на Кубку Інтербачення. На цьому молода та амбітна гімнастка не зупинилася, тому у 1977 році та 1979 році двічі здобула абсолютну перемогу на чемпіонаті світу, що було неабияким показником. Варто зауважити, що Ірина Іванівна Дерюгіна стала єдиною гімнасткою в Радянському Союзі, яка мала такі досягнення. Спортивну кар’єру жінка завершила у 1982 році, зосередившись на тренерській роботі. Працювала вона спільно зі своєю мамою. За час тренерства вони спільно виховали багато видатних спортсменок, які також здобули багато нагород, серед них: Наталія Олександрівна Годунко, Ганна Володимирівна Безсонова, Тамара Анатоліївна Єрофєєва, Оксана Валентинівна Скалдіна, Олександра Олександрівна Тимошенко та багато інших. Пізніше відома спортсменка також опинилась в рядах суддів.
Суддівський скандал
Скандальна ситуація за участі Дерюгіної виникла у 2000 році після змагань в Іспанії. Після виступу української гімнастки Олени Ігорівни Вітриченко виявили, що за шістьма суддями, серед яких була й Ірина Іванівна Дерюгіна, було нечесне суддівство, яке проявлялося заниженням оцінок. Після потужного розголосу, винних суддів було покарано дискваліфікацією на один рік. Важливо зазначити, що подібна ситуація повторилася й у 2008 році, коли спортсменку знову дискваліфікували. Цього разу жінку звинуватили у перевищенні повноважень: тиск на суддів, підкуп, вплив на результати тощо. Після виявлення порушень, Ірину відсторонили від тренерства та суддівства на 8 років. Проте після апеляції, термін зменшили до 4 років.