Працювати в Google — мрія програмістів по всьому світу. Одна з найбільших корпорацій у сфері ІТ-технологій запрошує найкращих фахівців для розробки різних пристроїв, програм та нових комп’ютерних систем. Одним із геніїв-щасливчиків, яким вдалося отримати цінний досвід у цій компанії, є киянин Саша Сабаву. Як він став програмістом, працевлаштувався в Google і які тут існують особливості роботи далі на kyivski.info.
Чому Саша відмовився від мрії стати футболістом та як зацікавився програмуванням?
Програміст Саша Сабаву вже кілька років працює за кордоном, але свій кар’єрний шлях починав у Києві. Ще в 5 класі він надихнувся ідеєю стати програмістом після того, як найкращий друг його батька захопливо розповів про свою професію у сфері ІТ-технологій. Але коли Саші виповнилося 13 років, він захотів стати спортсменом, оскільки дуже любив футбол. Одного разу хлопець запропонував батькам віддати його до спортивного інтернату, щоб весь час займатися футболом, але вони відмовилися.
У 14 років він поїхав на олімпіаду з математики разом з професором із київського політехнічного інституту. Тоді хлопчик дізнався, що після 9 класу можна навчатися в ліцеї при КПІ. Маючи пристрасть до математики, Саші сподобалася така ідея. Він розповів про це батькам і вони підтримали сина. Потім він продовжив навчання в цьому ліцеї, а після його закінчення набрав максимальний бал з математики — 197, 5 із 200. Це дало йому можливість вступити на бюджет на радіофізичний факультет університету ім. Т. Шевченка.
Бувши студентом, у нього з’явилося нове захоплення — робити фотографії. Тоді він вирішив створити веб-сайт. Саша швидко розібрався з HTML та іншими особливостями верстки, а потім опублікував свої улюблені знімки. Цей сайт був його портфоліо, після чого його взяли на роботу весільним фотографом:
«Це чудова робота для студента, яка практично не заважає вчитися і дає достатньо грошей, щоб злізти з батьківської шиї», — розповідає він.
Таким чином, він отримав базові знання у сфері ІТ-технологій та зміг самостійно заробляти. Але робота фотографа була тимчасовою. Незабаром йому пощастило професійно розвиватись в якості програміста.
Як він отримав перший досвід роботи у сфері програмування?
На 2 курсі Саша став одним із тих студентів, які добре себе зарекомендували та мали розвинені математичні здібності та базові знання для роботи у сфері ІТ-технологій. Тому він отримав шанс пройти стажування у Обчислювальному Центрі університету ім. Т. Шевченка. Групі студентів запропонували працювати у 2 напрямках програмування: Microsoft .NET та Open Source Web. Саша разом із другом обрали останній. Через деякий час він зрозумів, що зробив усе правильно.
«Це було одним із найкращих рішень у моєму житті», — зізнався він.
Саша проходив стажування у команді, яка складалася з 5 студентів. Усі вони працювали над новим софтом для університету та деяких інших компаній. Робота йому подобалася. Він разом з іншими студентами вирішував різні проблеми у програмуванні та водночас цікаво проводив час:
«Часто ми вирішували проблеми, які ще не були описані на stackoverflow. Наприклад, як зробити так, щоб анімація на айпаді давала щонайменше 30 фпс (він тоді тільки вийшов). Пам’ятаю, як мені довелося прочитати книгу по CSS, щоб зрозуміти, що мою проблему за допомогою нього вирішити не вийде. Платили нам не багато, але ми там би працювали і безкоштовно», — розповідає програміст.
Протягом 3 років Саша навчався та отримував перший досвід роботи у сфері програмування. Наприкінці третього курсу команду айтішників-початківців покинув керівник. Він дуже цікавився JavaScript, і його запросили в офіс «Яндекс». Також він взяв з собою кількох студентів. А інші влаштувалися на роботу у Facebook, Uber чи Google. Після цього команда розпалася.
Навчання програміста та нова робота
Після закінчення київського політехнічного інституту Саша думав, що робити далі. Він хотів продовжити вчитися на програміста, тому разом з другом вирішив подати заявку на навчання до RWTH Aachen — найбільшого технічного університету в Німеччині. Також він пройшов співбесіду у київському офісі «Яндекса». Після цього Саша отримав 2 позитивні відповіді, тому йому довелося обирати. Прагнучи здобути більше знань у сфері ІТ, він вирішив навчатися далі та отримати ще один диплом. Освіта була практично безкоштовною, але за продукти та проживання у квартирі потрібно було платити.
На його банківському рахунку було 6, 000 доларів. Здавалося б, такої суми має вистачити надовго для комфортного життя. Але після переїзду до Німеччини з Києва гроші швидко почали закінчуватися, тому Саша з другом знайшов собі роботу в одному з дослідних центрів університету:
«Я займався візуалізацією логістичних процесів на фабриці за допомогою WebGL. Працював 16 годин на тиждень і отримував за це приблизно 500-600 євро на місяць. Цього було достатньо, щоби спокійно довчитися і платити за всі рахунки», — говорить студент.
Після закінчення університету Саша вирішив залишитись у Німеччині. Він оновив своє резюме і написав своєму знайомому з Google, який дав йому рекомендаційний лист. Але з першого разу не вдалося сюди працевлаштуватися, тому він прийняв пропозицію про співпрацю з IBM.
У цій компанії він пройшов тримісячний підготовчий курс до роботи, здобувши нові навички програмування та дизайну. Замість розробки програмного забезпечення Саша почав займатися прототипуванням, і йому це подобалося. Його діяльність мала назву UX Engineering. Він разом з іншими програмістами виконували такі завдання:
«Ми придумували концепти інтерфейсів, анімацій та того, як користувачі з усім цим взаємодіятимуть і на основі кращих ідей створювали прототипи для тестів з користувачами. Такий підхід дає змогу відпрацювати ідеї ще до того, як програмістам потрібно буде почати їх реалізовувати», — розповідає він.
У IBM програмісту-початківцю платили 65, 000 євро на рік, а ще додатково нараховували бонуси. Після сплати податків у нього залишалося 3,500 євро на місяць. Цього було цілком достатньо на те, щоб комфортно жити із дружиною у Німеччині.
Попрацювавши у цій компанії довгий час, у 2019 році Саша вирішив рухатися далі. Він знову почав шукати роботу. Протягом кількох місяців він проходив співбесіди. Влітку київський програміст отримав лист від Google.
Друга співбесіда в Google
Після невдалої першої спроби влаштуватися на роботу в одну з найпрестижніших ІТ-компаній світу Саша вирішив знову спробувати заявити про себе, коли він отримав запрошення пройти співбесіду. Перший етап він легко пройшов — треба було відповісти на кілька запитань по телефону. Потім його запросили на другий етап. Йому потрібно було зробити тестове завдання — вирішити та задокументувати кілька Front End проблем. Саша успішно з ними впорався у вихідні, після чого відправив зроблене завдання рекрутеру. Потім його запросили на співбесіду до Варшави. Там він пройшов ще п’ять інтерв’ю:
«Перша співбесіда була з UX-дизайнером. Я розповідав про свій досвід у дизайні та відповів на кілька питань на цю тему. На другому тестували мої лідерські якості, ставлячи різні поведінкові питання. Дві наступні співбесіди проводили UX-Engineers, і тут мені потрібно було писати код. Мені дали кілька цікавих Front End проблем з інтерфейсом користувача і в цілому я був задоволений результатом. Останнім було класичне Software Engineering інтерв’ю з алгоритмами», — сказав Саша.
Через кілька тижнів знову прийшов лист від Google. Тоді Саша був неймовірно радий, оскільки нарешті йому запропонували роботу в компанії, в якій він завжди мріяв працювати. Тому прийняв пропозицію про співпрацю, попри те, що йому запропонували зарплату трохи нижчу, ніж інші роботодавці.
Особливості та переваги роботи в Google
Протягом наступних кількох років київський програміст отримав новий досвід роботи та зміг реалізувати накоплені знання на практиці. Він займався розробкою production систем. Спочатку Саша займав посаду UX Engineer у Google Cloud, але потім змінив її на Software Engineering. Адаптуватися в новому робочому середовищі йому було легко, як і багатьом іншим фахівцям. З цим пов’язані деякі особливості роботи у компанії Google. Наприклад, кожен програміст може обирати завдання, які необхідно виконати у процесі роботи, залежно від свого професійного рівня підготовки:
«Я створюю інтерфейси в Cloud Console і, як і раніше, застосовую всі ті знання, які я отримав працюючи з дизайнерами. Я впевнений, що будь-яким талантам тут знайдеться місце і кожен може підлаштовувати роботу трохи під себе. Адже можна брати на себе завдання, які ближчі за твій набір навичок», — розповідає Саша.
Крім цього, співробітники Google самі визначають свій графік та обсяг роботи. Це дає можливість впливати на свою продуктивність і самостійно контролювати процес роботи.
2 рази на рік у компанії роблять підсумки виконаної роботи. За високу продуктивність та хороші результати діяльності у різних проєктах співробітникам підвищують зарплати. Зазвичай команди програмістів самостійно вирішують, чим займатися, а потім планують процес виконання поставлених завдань.