Жінки, що змінили Київ

Красою та розумом славилися українськи жінки з давніх-давен. Князі та султани прагнули мати за дружину норовливу та сильну українку. Багато киянок змінили місто, зробивши величезний вклад в історію та культуру столиці. Навіть, у літописах, поряд з трьома братами-засновниками міста фігурує їх сестра – Либідь. Тому сьогодні ми розповімо вам про неймовірних жінок, що змінили Київ у свій час. Далі на kyivski.info.

Княгиня Ольга 

Досі історики думають над тим, що із відомого про Ольгу історичний факт, а що – легенда та міф. Тому їм нічого не лишається, як відслідковувати дати та шукати факти по них. У славнозвісному фільмі «Легенда про княгиню Ольгу» вона постає перед нами молодою, впевненою в собі жінкою, яка починає мститися за смерть коханого чоловіка. Саме тому вона майже зрівняла з землею та піддала вогняній розправі землі древлянів. Але насправді це не зовсім так. Ольга стала вдовою в 60 років. І не кохання та помста просували її вперед, просто вона нарешті отримала доступ до влади. Тим самим демонструючи всім, що її правління твердіше, ніж її покійного чоловіка. І, навіть, коли подорослішав син Святослав, вона не квапилась віддати престол своєму сину. Найголоснішою подією її життя, та переломною для Києва, став її візит у Візантію. Де Ольга змусила вважати її рівноправним правителем та партнером. А щоб пройти інтеграцію в світове суспільство – вона прийняла християнство. До речі, вона стала першою жінкою у Київській Русі, яку віднесли до святих. А от пам’ятник Княгині Ользі на Михайлівській площі в столиці вважається оберегом родини, тому до нього постійно приходять молоді подружжя. 

Наталя Довгорукова

Natalia_Dolgorukova1

Зовсім ще юною вона стала дружиною відомого князя Довгорукого. Перед весіллям батько князя помер від віспи, тому на нареченого чекала складна доля. Але Наталя залишилась вірною своєму коханню і все ж таки вийшла за нього заміж. Згодом князя Довгорукого було вислано у заслання, а потім і смертна кара наздогнала його. Але молода дружина пройшла з ним усі важкі моменти життя. Після смерті чоловіка Наталя стала сестрою Нектарією у Києво-Флоровському монастирі. Сестра Нектарія стала однією з інокинь.

За часів свого життя вона заповіла монастиреві велику кількість багатств. Була похована біля входу в Успенський собор, у Києво-Печерській лаврі. 

Галшка Гулевичевна

galshka_ostrozka

Освідчена українка Галшка була дружиною багатого пана і володіла досить великим будинком на Подолі, який на той час був центральною і досить великою частиною міста. Вона була вихована у православ’ї, але на початку 17 століття досить активно почали нав’язувати напрямки греко-католицького віросповідання. Тож було створено братство для збереження православної віри. Галшка була досить активним його участником. Пізніше вона склала заповіт на передачу братству частини землі, на якій буде створено православну школу та церковну обитель. 

4

Саме так розпочалася історія одного з найвідоміших київських вишів, який став відомим у всій Європі завдяки своїм викладачам та навчанню. Дуже великий внесок для цього вишу зробив Петро Могила, саме тому цей заклад отримав назву – Києво – Могилянська академія. 

Преподобна Анастасія Київська

Aleksandra_Petrovna

Ще одна відома українка – принцеса Олександра Петрівна Романова. Княгиня вийшла заміж, але тяжка хвороба прикувала її до ліжка. Через деякий час Олександра перебралась у столицю. А тут, купивши земельну ділянку, заснувала жіночий монастир у 1889 році. Згодом, вона встала на ноги. Для неї це було велике знамення, тому вона прийняла постриг під імʼям Анастасія і лишилася монахинею у монастирі до кінця своїх днів. При монастирі була безкоштовна лікарня, в якій працювали монахині. Олександра дивилася за хворими разом з усіма. А Миколаївський собор, заснований у ті часи Олександрою Романовою, і досі залишається одним з найбільших у Києві.

Варвара Ханенко

009.

Донька відомого на ті часи мецената Миколи Терещенко стала дружиною юриста, та представника українських козацьких старшин – Богдана Ханенка.

Чоловік збирав предмети творчості, а дружина постійно допомагала йому. Вони створили досить велику колекцію витворів мистецтва та відкрили музей на вулиці Терещенковській 15, у великому будинку. Богдана Ханенко не стало у 1917 році, його дружина продовжила справу і продовжувала вишукувати та зберігати витвори мистецтва. У важкі часи громадянської війни їй вдалося зберегти колекцію від розграбувань. Але у часи радянського режиму її було відсторонено від справ музею. Померла вона у бідності. На могилі подружжя досить довгий час був дуже скромний хрест від Глаші, їх робітниці. Але згодом, їм встановили достойний памʼятник, за вклад в історію і розвиток Києва. 

Марія Заньковецька

Maryya-Zankovetskaya-1

Життєвий шлях Марусі Адасовської розпочався у селищі Зеньки,що на Чернігівщині, у родині невеличких шляхтичів. Далі життя складалось досить банально, одруження з офіцером, постійні переїзди, гарнізонне життя тощо.  Але її участь у спектаклях дала їй можливість зрозуміти, що вона створена для сцени.  Тож вона вирішила щось змінити у своєму житті, тому залишила чоловіка, обрала собі псевдонім на честь селища, де народилася, та увійшла в історію як символ української жіночності та як відома актриса драматичного театру.

Її слава була неймовірно швидкою. Чайковський подарував їй букет зі стрічкою, на якій значилося «від смертного для безсмертної». Лев Толстой після її виступу випросив у неї хустину, яку зберігав як сувенір та реліквію. Останні роки свого життя велика акторка провела в будиночку за адресою Червоноармійська 121. Сьогодні тут відкрито меморіальну пам’ятку з фото, афішами та квитками вистав артистки. А біля Маріїнського палацу стоїть неймовірної краси скульптура відомою Марії Заньковецької, як символ української жіночності. 

Оксана Петрусенко 

oksana-petrusenko-1-1024x719

Дівчинка зі звичайної родини майстра та кухарки, що, навіть, не планувала співати. І лише у зрілому віці вона вступила в Київський музикально – драматичний інститут. Але провчилася вона всього рік, адже оплатити повністю навчання не було можливості. Не дивлячись на це, вона залишилась улюбленицею багатьох викладачів і постійно отримувала безкоштовні уроки не лише у співі, а й у мистецтві драми. Навіть, Панас Саксаганський вважав Оксану своєю улюбленою ученицею.

Співачка отримала творчий досвід з маленькими театральними командами, які виступали виключно в маленьких провінційних містечках. А от найбільший бум у творчості Оксани стався з 1934 року, вона почала виступати в Київській опері.

А з 1936 року вона виїхала на Декаду українського мистецтва та творчості. Ця поїздка стала її тріумфом, адже слава про жінку з сильним і чистим голосом розлетілась по всій країні. Вона виконувала головні партії в найвідоміших операх, але, нажаль, тромб зупинив її сердце на початку великого шляху української співачки.

Леся Українка

7_fact_lesya_2

Усім відомо ще зі шкільних часів, що Лариса Косач-Квітка народилася в інтелігентній родині, що вона мала досить важку хворобу, з якою боролася до останніх днів. А також усім відомий і той факт, що лікувалася поетеса в південних містах. Ця жінка мала свій бунтарський характер, за це неодноразово її переслідувала влада. Її твори чіпляють усі струни душі та серця. Своєю творчістю вона продемонструвала не лише Україні, а всьому світу, що українська література – це повноправна і самодостатня гілка всесвітньої літератури. Більшість творів Леся писала саме в Києві, тому на честь цієї жінки названо бульвар, театр та площу в столиці. А на вулиці Саксаганського 97, де Леся Українка колись жила у квартирі матері тепер працює літературно-меморіальний музей.

Жінки України – сильні, незалежні та незламні духом. Вони можуть усе, щоб довести всьому світу, що Україна єдина і вільна країна.  

Крізь терни до зірок – історія успіху прими-балерини Катерини Кухар

Катерина Кухар – надзвичайно талановита жінка, яка з дитинства виявляла зовсім не дитячу силу волі, мужність та впертість і, попри складний шлях, не опустила...

Київські рекорди Гіннеса

Книга рекордів Гіннеса завжди вважалася особливою книгою і потрапити туди - це особлива гордість. У різні роки і з різними досягненнями українці також потрапляли...
.,.,.,.