Київ має багату історію, яка не завжди відома її мешканцям. Палац дитячої творчості та мистецтва довгі роки приймає у свої обійми багато молоді, але колись на тому місці височів Микільський собор. Далі на kyivski.info.
Післявоєнні роки
Післявоєнні роки — це час відбудови та відновлення роботи закритих підприємств. Одним з таких став “Київський Палац дітей та юнацтва”. Їх історія розпочалась ще у 1934 році, саме тоді навчальний заклад і був заснований. Але у часи Другої світової війни замість голосу дітей там звучали лише крики окупантів, оскільки у будівлі, у сучасній Національній філармонії України, розташувався німецький офіцерський клуб. Але вже після звільнення Києва від окупації, Палац дітей та юнацтва знову розкрив свої двері для всіх охочих. Однак навчання нових поколінь там продовжилось не довго, оскільки вже у листопаді 1944 року приміщення довелось покинути й переїхати до нового. Але й там, на вулиці Кірова (сучасна назва — Михайла Грушевського), 32, працювати на повну силу не було можливо. Приміщення виявилось занадто мале, щоб вмістити охочих. Тому було прийнято рішення розпочати будівництво нової будівлі, яка була б розрахована на велику кількість молоді. Через це у 1962 році розпочалось її проєктування та зведення.
Будівництво
Місце, де звели нову споруду, отримали завдяки тому, що у 1934 році влада вирішила знищити Микільський собор, який височів над містом. За цей час на тому клаптику землі нічого нового не з’явилось, що дало можливість створити у 1962 році новий проєкт для нового храму, але вже дитячого знання. Для того, щоб будівля була достатньо великою, якісно зробленою та мала гарний вигляд, було найнято архітекторів, що зайнялись створенням проєкту. Це були Авраам Мілецьки та Едуард Більський, яких за цю споруду нагородили Державною премією СРСР. Будування проходило доволі довго, але вже у травні 1965 року Палац дитячої творчості та мистецтва урочисто відкрив свої двері для відвідувачів та тих, хто прагне отримати знання. Споруда була розрахована на 2,5 тисячі молоді, які могли одночасно там перебувати. Для занять створили 130 кімнат, а перед будівлею розташували декоративний басейн, який повинен був прикрашати місцевість. Палац отримав назву “Палац піонерів та школярів імені М. Островського”.
Діяльність у палаці
Вся робота у палаці вибудовувалась роками, тому варто повернутись до самого початку. У 1934 році, коли заклад лише починав працювати, вчителі ввели можливість навчання музики та хореографії, але вже у 1935 році були створені нові напрямки — технічний відділ, відділ юнатів, військово-оборонний напрям, дитячий спеціальний кінотеатр та театр ляльок. Для кожного з відділів спеціально будувались нові корпуси. Перші спортивні клуби, які згодом набрали популярності, також з’явились у палаці. Це сталось 1936 року і кількість секцій налічувала 15 штук. Кожного року навчальний заклад відкривав нові гуртки, наймав працівників та приймав дітей, які хотіли отримати знання.
29 березня 1941 року був останнім робочим днем Палацу культури. Там провели творчу олімпіаду, показали дитячі опери, спектаклі, концерти оркестру та хору. Але, на жаль, до 1943 року у будівлі діяльність зупинилась. Також ніхто не знав, що приміщення не буде слугувати для дітей довго через переїзд, спочатку у 1944 році, а потім у 1965 році. Але незнання не завадило відкрити міський дитячий табір, куди могли взяти 200 осіб.
Проміжний переїзд у 1944 році на вулицю Михайла Грушевського, 32, дав можливість отримати у користування 4 га фруктового саду, ставок, дослідницькі ділянки, парники та оранжереї. Це вже було новим ковтком для дітей, які пережили окупацію їх рідного міста, а зайнятість на свіжому повітрі давала цілющий ефект, оскільки психологи тоді не мали такого впливу, як у сучасні часи.
Навчання у новій будівлі
Безліч дітей Києва розпочали ходити до нового приміщення, яке розташувалось на вулиці Івана Мазепи, 13. Велика будівля стала поштовхом для розширення можливостей і у 1965 році у закладі розпочинає роботу перша унікальна дитяча астрономічна обсерваторія з рефлекторним телескопом. Діти з його допомогою починають вести астрофізичні спостереження. Також відкривається перший по всій країні гурток спелеології.
У закладі працював клуб “Юних космонавтів”, тому уявляти не потрібно як молодь була рада, коли у 1966 році палац відвідує перший космонавт Юрій Гагарін. Він дає можливість молодому поколінню відчути себе дотичним до космічної історії, яка лише почала створюватись.
Часи незалежності
З отриманням Україною звання незалежності, прийшло й перейменування вулиць, будівель, закладів тощо. У цей список, звичайно, потрапив і “Київський міський палац піонерів та школярів імені М. О. Островського”, яке змінили на “Київський Палац дітей та юнацтва”. Заклад почав робити міжнародні фестивалі, у яких брали участь діти не лише з України. Такою подією став Міжнародний фестиваль дитячої та юнацької хорової творчості, де молодь могла проявити себе на велику аудиторію. У Палаці також відкривають ансамбль бального танцю “Фаворит”, який продовжує працювати й у сучасні часи. Також дітей почали вивозити за межі України, однією з таких подорожей стала участь у міжнародному конкурсі “Молодь Європи досліджує довкілля”, яке відбулось у Швеції.
Сучасний Палац
З 1934 року Палац дітей та юнацтва продовжував працювати. Навіть під час Другої світової війни заклад зупинився лише на декілька років, але вже через шість днів після звільнення Києва від німецької армії, діти знову почали його відвідувати. Навіть сучасність не далась у взнаки, оскільки молодь продовжує відвідувати гуртки та заняття які їх цікавлять. Фестивалі продовжують проводити, нові гуртки відкриваються, а діти так само отримують задоволення від справи, яку вони вивчають. У Палаці безліч можливостей, від астрономії до балету. Керівники закладу йдуть у ногу з часом та роблять онлайн-школи, які можуть допомогти у важкі часи пандемії або війни. А також, що не менш важливе, у 2023 році був відкритий центр психологічної підтримки “Повір у себе”, що може допомогти молодим людям триматись під час всього жаху, що навалилась на їх тендітні плечі. На сайті Палацу можна ознайомитись з гуртками, які може обрати собі дитина для майбутньої професії:
- Мала Академія наук “Дослідник”
- Агентство “Юн-Прес”;
- Центр молодіжної дипломатії “Unitis”;
- Творчий центр “Арт-мікс”;
- Університет юних психологів;
- Медична школа;
- Авіакосмічний центр;
- Центр вивчення іноземних мов “Лінгва”.
Будь-що, що може зацікавити молодих людей, можна без проблем відвідати. Палац дає можливість розкрити таланти дітей у юному віці, що зробить легшим вибір майбутньої професії. Навіть якщо є мрія пов’язати своє життя з творчістю — це також можна спробувати, оскільки Палац має у наявності художні, танцювальні, театральні та співочі гуртки. Все це стане стартом для розкриття своїх талантів, про які навіть не кожен дорослий знає.
Такі заклади, як “Київський Палац дітей та юнацтва” повинен працювати попри будь-які негаразди. Це дає можливість дітям навчатись чомусь новому, ходити на гуртки або клуби, а також знаходити нові знайомства. А у часи, коли життя стає непередбачуваним та страшним, це ще більше допомагає перемкнутись на щось позитивне та цікаве.