Ця стаття про неймовірно талановиту художницю Катерину Білокур, яка не маючи освіти та підтримки, змогла досягти неймовірних висот. У теперішній час цю жінку згадують поряд із такими відомими художниками, як Анрі Руссо, Ніко Піросманішвілі, проте не всі знають, що художниці прийшлося пережити зовсім непростий період в житті. Про дитинство, творчу діяльність та останні роки Катерини Білокур далі на kyivski.info.
Дитинство та “безглузда” мрія
Катерина Білокур – видатна українська художниця, майстриня народного декоративного живопису. Народилася Катерина у селищі Богданівка, що на Київщині. Точної дати народження не знала й сама Білокур, проте офіційно заведено вважати 7 грудня 1900 рік. Родина Катерини Білокур за тодішніми мірками була не дуже бідною, бо батьки мали і худобу, і землю. Крім Катерини, у сім’ї було ще два сини – Павло та Григорій. Дівчина була дуже здібною, вже змалку самостійно навчилася читати. Проте коли прийшов час йти до школи, батьки прийняли рішення залишити дитину вдома, щоб зекономити на одязі та взутті, який тоді був у великому дефіциті.
Цікавість до малювання у Катрусі з’явилася ще у дитинстві. Бувало знайде біле полотно й вугілля та й малює. Проте, коли рідні дізналися про таке захоплення – відразу ж заборонили, адже вважали це безглуздим заняттям. Юна Білокур благала батьків дозволити малювати, але вони були непохитні. Попри сувору заборону, дівчина не відреклася від полотна та продовжила малювати, але вже потай. Зображала все, що бачила: дерева, хати, квіти. Коли Катерині виповнилося 22 роки, та вичитала в календарі про Миргородський технікум художньої кераміки. Білокур загорілася ідеєю, тому попри заборони батьків поїхала вступати, захопивши з собою найкращі свої роботи. Проте там її чекало суцільне розчарування: без документів про закінчення семирічки дівчину відмовились приймати. Розчарована, убита горем Катерина повертається додому, де її чекає неприємна розмова. Зневірившись, дівчина вирішує покінчити життя самогубством, хотіла втопитися у річці, проте зробити це не вистачило сміливості. Про свої наміри розповіла батькам, почувши це, вони все ж дозволили їй малювати.
Переломний момент
Життя змінило свій маршрут у 1940 році, після того, як Катерина Білокур почула чудову пісню про калину у виконанні співачки Оксани Петрусенко. Ця пісня надзвичайно її вразила, тому художниця прийняла рішення написати співачці листа, куди також вклала власноруч намальований малюнок калини. Та, побачивши талант Білокур, приймає рішення розповісти про неї у Полтавському будинку народної творчості. Фахівці оцінили талант Катерини, тому навідалися та запропонували дівчині зробити власну виставку. Тоді у Катерини було лише 11 картин, проте підтримати талановиту жінку прийшли такі видатні діячі як: художник Матвій Донцов, поет Павло Тичина, співачка Оксана Петрусенко. Успіх був грандіозним. Після цього заходу Білокур навіть отримала винагороду: поїздку до Москви. А батьки, дізнавшись про успіхи доньки, почали вперше пишатися нею.
Тоді роботи Катерини Білокур представлялися на різноманітних виставках в Києві, Полтаві, Москві та навіть Парижі. її картинами захоплювався сам Пабло Пікассо та вважав їх надзвичайно майстерними. Попри те, що жінка досягла неймовірних висот, жила вона в злиднях. Останні роки життя видатної художниці були непростими. У 1948 році помер батько. Сама ж вона залишилася із хворою матір’ю та рідним братом, який невдовзі приїхав разом зі своєю великою родиною. Її мати померла у 1961 році. Сама ж Катерина страждала на страшні болі в ногах та шлунку. Одного разу її повезли оперувати, проте розв’язати проблему таким шляхом так і не вдалося. 10 червня того ж року художниці не стало. Поховали видатну Катерину Білокур на цвинтарі у рідному селі.
Дещо про творчість
Катерина Білокур на своїх полотнах зображала чудову українську природу, здебільшого малювала квіти, а також портрети та краєвиди. Талановита художниця малювала пензликами, які ж самостійно і майструвала з котячої шерсті, найбільше віддавала перевагу олійним фарбам. Загалом, за період своєї творчої діяльності, жінка написала безліч надзвичайно гарних картин, серед них: “Краєвид з вітряком”, “Квіти за тином”, “Квіти в тумані”, “Сільський двір”, “Польові квіти”, “Квіти ввечері”, “За рідною Богданівкою” тощо. А серед найвідоміших можна виділити: “Натюрморт з колосками і глечиком”, “Піони”, “Колгоспне поле, “Цар-Колос” тощо.