Ця стаття про талановиту та творчу особистість, яка подарувала українцям велику кількість чудових збірок поезій, а також сценаріїв. Детальніше про дитинство, творчу діяльність та особисте життя відомого українського поета Івана Федоровича Драча далі на kyivski.

Ранні роки
Іван Федорович Драч – український поет. Народився Іван 17 жовтня 1936 року у селищі Теліжинці, що на Київщині. Середню освіту хлопець здобув у селищі Тетіїв, закінчивши її успішно. Після навчання відразу пішов працювати викладачем російської літератури та мови у селище Дзвеняче. Згодом також працював у сфері машинно-тракторної галузі. Перші свої вірші Іван Драч почав писати саме у цей період, вже у 1951 році вперше опублікував свою роботу. Під кінець 1950-тих років займався службою в армії.
У 1957 році поет почав здобувати вищу філологічну освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Довго не провчившись, його виключили, тому наступного року Іван спробував повчитися у Київському гуманітарному університеті, проте також невдало, адже знову його виключили через власні погляди на політику та творчість. Іван не здався та через три роки вступив на заочну форму навчання.

Творча діяльність
Після навчання поет Іван Драч починає працювати у газеті під назвою “Літературна Україна”, дещо пізніше пробує себе у сценаристській діяльності у Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, а також згодом у журналі “Вітчизна”. У кінці 1950-тих років Драч реалізує себе як поета: починає активно друкуватися, брати участь у різноманітних літературних заходах, а також демонструвати свої таланти на місцевому телеканалі, після чого й здобуває впізнаваність. Важливо зауважити, що з часом український поет Іван Драч почав займатися дисидентською діяльністю, тому зазнав значних проблем, пов’язаних з тодішньою владою. Пізніше почав шкодувати за свої дії, навіть писав листи, де зазначав про визнання своїх помилок.
Варто також зазначити, що за період своєї творчої діяльності поет написав багато віршів, деякі з них були присвячені партії та Володимиру Леніну, а також пошуку сенсу буття та долі простої людини. Роботи Івана Федоровича були визнані та оцінені, тому згодом їх переклали на різні мови та навіть розповсюдили за кордоном. Серед написаних ним робіт можна виділити такі як: “Противні строфи”, “Чорнобильська мадонна”, “Храм сонця”, “Теліжинці”, “Київський оберіг”, “Драматичні поеми”, “Шабля і хустина”, “Січнева балада 1924 року”, “Американський зошит”, “Сонце і слово”, “Сонячний фенікс”, “Дума про вчителя”, “Київське небо”, “Корінь і крона”, “До джерел”, “Поезії”, “Балади буднів”, “Дихаю Леніним”, “Протуберанці серця”, “Соняшник”. Також не можемо не згадати за сценаристську діяльність поета. У Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка чоловік був автором сценаріїв таких проєктів як: “Таємниця Чингісхана”, “Вінчання зі смертю”, “Зона”, “Мама, рідна, любима…”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Крила”, “І в звуках пам’ять відгукнеться…”, “Дід лівого крайнього”, “Іду до тебе”, “Камінний хрест”, “Криниця для спраглих”.

Особисте життя
З особистого життя Івана Федоровича Драча відомо небагато, проте зазначимо, що у дитинстві чоловік був закоханий у свою першу викладачку, у майбутньому мріяв одружитися з нею. Проте все ж майбутнє хлопчини було дещо інакшим: він одружився з дівчиною Марією, яка була молодша за нього майже на 10 років. У пари згодом з’явилось двоє дітей: журналістка Мар’яна Драч та Максим Драч, який, до речі, у 2009 році помер. Сам Іван Федорович Драч помер 19 червня 2018 року у віці 81-го року.