12 липня 2024 року Анатолію Несторовичу Паламаренку виповнилось 85 років. Відомий майстер художнього слова є народним артистом України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка та Героєм України. Вперше на сцену він вийшов ще у 8 років і відтоді торує творчий шлях впевнено і безупинно. Анатолія Несторовича недарма називають популяризатором української мови та народного гумору. Дізнайтесь більше про його життєвий шлях. Далі на kyivski.info.
Шлях у велике мистецтво
Анатолій народився 12 липня 1939 року у селищі Макарів Київської області. Його батько Нестор та мати Єлизавета були колгоспниками. У родині було четверо дітей, серед яких Анатолій – найменший.
У липні 1941 року розпочалась німецька окупація Макарова, яка тривала понад два роки. Увесь цей час Нестор Паламаренко виконував небезпечні обов’язки зв’язківця між підпіллям селища та партизанами. Улітку 1943 року гестапо його таки вистежило і взяло у полон. Нестор був відправлений до концтабору Бухенвальд, але вижив і у 1945 році повернувся до родини. Сестра Анатолія Софія у 1942 році була вивезена в Німеччину на примусові роботи. Старший брат Олексій з 1943 року служив у лавах Червоної армії.
Тож дитячі роки Анатолія були складними. Коли ж закінчилась війна, хлопчик пішов до школи. Саме тоді й почався його шлях у велике мистецтво. Він дуже любив читати гуморески та вірші, а також вдало копіював однокласників та учителів. Його здібності помітили та почали долучати Анатолія до шкільних концертів. З 8 років він уже грав на сцені, немов риба у воді.
Після школи юнак був впевнений у тому, що стане артистом. З цією думкою вирушив до столиці – вступати до Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Приймальна комісія, прослухавши його виступ, проголосувала за вступника одностайно. Тож Анатолій почав вивчати акторську майстерність. Найбільше йому подобались заняття зі сценічної мови. Пощастило йому навчатись у чудових викладачів, майстрів своєї справи, серед яких – В. Неллі, М. Писар, О. Крижевський та інші. Згодом Анатолій Несторович неодноразово згадував про них в інтерв’ю.
У студентські роки він грав в навчальному інститутському театрі комедійні та драматичні ролі. Брав участь у виставах «Влада темряви», «Назар Стодоля», «Пан де Пурсоньяк» та інших. Закінчивши інститут, був розподілений у Хмельницький, де приєднався до обласного драматичного театру. Там Анатолій відпрацював один рік та знову приїхав до Києва. Захоплення мистецтвом художнього слова перемогло в його душі над театром і Анатолій вирушив до Київської філармонії з бажанням стати читцем.
Творча кар‘єра
У 1962 році Анатолій Паламаренко став артистом естради Київської філармонії, яка згодом одержала статус національної. Дуже ретельно він готував першу власну програму. За основу взяв повість Коцюбинського «Фата Моргана». Потім артист створив велику та яскраву композицію за «Кайдашевою сім’єю» Нечуя-Левицького. Кожному персонажу він створював особливий голос, для кожного добирав міміку, жести та інтонацію.
Завдяки такій підготовці художнє читання Анатолія Паламаренка швидко посіло унікальне місце на естраді радянської України. Він розробив та демонстрував на сцені багатий репертуар з таких творів, як:
- «Сон» Тараса Шевченка,
- «Ярмарок» Остапа Вишні,
- «Зачарована Десна» Олександра Довженка,
- багатьох творів Нечуя-Левицького, Гоголя та інших письменників.
Вершиною його творчості стала Шевченкіана, над якою Анатолій Несторович працював довгі роки. У незалежній Україні його здобутки були відзначені Національною премією України імені Тараса Шевченка (1993 рік) та званням Герой України (2009 рік).
За понад 70 років сценічного життя відомий артист сотні разів виступав у найпрестижніших концертних залах країни, а також у сільських клубах, у заводських цехах, гуртожитках робітників, перед школярами та студентами. Він брав активну участь у Декадах і Днях української літератури та мистецтв ще за часів СРСР і навіть одержав дозвіл показати свою творчість за кордоном.
У роки незалежності Анатолія Несторовича запросили до співпраці Національні університети ім. Т. Шевченка та М. Драгоманова, де артист читає здобувачам освіти цикл лекцій під назвою «Слово». Крім того, він викладає сценічну мову у Національній музичній академії ім. П. Чайковського.
Особисте життя
Син відомого артиста Олексій став актором та грає у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. Паламаренко любить ходити на прем’єри та намагається не пропустити жодної. У його житті любов до театру залишилась назавжди.
Був у Паламаренка також син Оксентій, який помер у 28 років. Це сталось на початку 2000-х років та стало трагедією для родини. Оксентій закінчив філологічний факультет, чудово знав англійську мову й усього 18 днів не дожив до 29 років. За словами артиста, можливо, на здоров’я сина згубно вплинув вибух на Чорнобильській АЕС, що стався, коли йому було 11 років.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україні застало відомого артиста у рідному Макарові. Місто сильно бомбили й родина, у тому числі 9-місячна онучка, ховалась у погребі без електрики та зв’язку. Так пробули до 10 березня, а потім виїхали на Львівщину.
У 2024 році Анатолій Паламаренко відсвяткував своє 85-річчя. Він чекає на перемогу України та не втомлюється популяризувати українську мову.