Київські пенсіонери мають багато вільного часу. Вони часто ходять на прогулянки, спілкуються та займаються улюбленою справою. Багато хто з них надає перевагу в’язати шкарпетки, шапки, рукавички. Тим більше, що в холодну пору року часто мерзнуть кінцівки. Киянка Анна Сухецька придумала, як об’єднати досвід минулого покоління та енергію молоді, щоб бабусі могли заробляти та самостійно оплачувати ліки, солодощі внукам та інші товари. Докладніше про це на kyivski.info.
Як з’явився соціальний проект «Бабуся зв’язала»?
Раніше Анна Сухецька брала участь у різних стартапах, наприклад, займалася посадкою дерев та влаштовувала благодійні розпродажі. Вона разом з іншими учасниками готувала страви, робила різні речі своїми руками, а потім люди купували їх на ярмарці. Таким чином з’явилася ідея в’язати теплі речі, продавати їх на ярмарках та залучати до цієї ініціативи тих, хто найбільше потребує додаткового доходу, — пенсіонерів.
Знайти бабусь для участі у проекті виявилося складним завданням. Серед родичів та знайомих Ані не було жодного бажаючого. Тому вона поїхала шукати пенсіонерів на київські барахолки, де вони іноді продають речі ручної роботи.
Там, як завжди, було багато бабусь, які продавали в’язані шкарпетки, шапки, рукавички… Тоді Аня зраділа і подумала, що в її проекті точно хтось захоче взяти участь. Але її очікування виявилися надто оптимістичними. Багато бабусь відмовлялося від пропозиції, бо вони боялися, що їх обдурять або дуже вимогливо будут ставитися до їхньої праці. Але серед них одна жінка все ж таки погодилася. Вона зв’язала 1 рукавицю, після чого Аня приїхала, подивилася на неї та заплатила гроші, а потім попросила зв’язати ще кілька виробів. Таким чином вони почали співпрацювати.
Потім Аня продовжила шукати бабусь для участі у проекті. На київській барахолці вона знайшла ще двох бажаючих. Виявилося, що одна з них тут є постійним продавцем. Протягом багатьох років вона шиє рукавички, шкарпетки та чоловічу білизну.
Як працює проект для київських пенсіонерів?
У штаті проекту працює 2-5 бабусь, а його засновниця Аня займається організаційними справами. Зазвичай дівчина сама до них приїжджає, оскільки пенсіонерам важко пересуватися по місту, особливо в холодну пору року коли на дорогах ожеледиця.
Бабусі в’яжуть різні речі. Вони завжди мають нові замовлення. Іноді Аня їм нагадує, які кольори обрати для нової моделі. Суворих вимог немає. Усі можуть сміливо проявляти креативний підхід та фантазію у роботі. Після того, як бабусі виконали замовлення, Аня забирає у них в’язані речі і одразу дає за них гроші. Кожна бабуся має свій стиль виготовлення цих речей. Завдяки хорошій якості та оригінальному дизайну на них завжди є попит.
Киянка продає готові вироби в інтернеті. Також вона намагалася продавати їх через магазини з націнкою 30%. Перед продажем речей Аня уважно їх оглядає. Якщо вона знаходить якийсь недолік, то кладе такі речі в спеціальні коробки, а потім віддає комусь безкоштовно або розпускає нитки, щоб зв’язати заново.