Контрактовий ярмарок в Києві. Перші контракти 

Контрактова площа в Києві користується великою популярністю серед киян та гостей міста. Тут велика кількість закладів, а також чудові вулички, якими можна прогулятись в компанії друзів. Але мало хто знає, чому площа має назву Контрактова. Історія масового торгового місця в Києві, яке знаходилося саме на Контрактовій площі мало кому відома. Але були часи, коли саме таке ярмарки були для містян майже сенсом життя. Саме тут вирішувались найбільші питання підприємців і підписувались важливі контракти. Як розважались і як торгували кияни читайте далі на kyivski

Коротка історія

Як відомо, третій розподіл Польщі, коли Дубно увійшло до складу Російської імперії стався у 1795 році. Київ від таких маніпуляцій отримав досить велику вигоду. Досить довгий час у місті Дубно проводились контрактові ярмарки, але після розподілу там стало не спокійно, а часом досить небезпечно. Тому імператор Петро Перший підписав наказ перенести ярмарки до Києва. Наказ увійшов в дію 7 листопада 1797 року і став однією з причин економічного і стрімкого розвитку Києва. 

Розуміння значення самого слова «контракт» також не сильно змінилося. В ті часи контрактами називали будь-які угоди які стосувались купівлі – продажу, або ж довгострокової оренди. Різниця в тому, що сьогодні угоду можна підписати будь-де і головне у будь-який зручний час, але раніше, для таких маніпуляцій назначались особливі дні і місця, де можна було це зробити. Тому купці і підприємці з різних міст приїжджали до Києва, щоб привести до ладу свої справи і розв’язати всі робочі питання. Взагалі, укладання контрактів у більшості випадків проходило взимку. Пов’язане це було з тим, що по засніжених дорогах було простіше добратись на санчатах. 

Перші ярмарки 

Як тільки почали ширитись чутки про те, що тепер Київ буде осередком торгівлі,  влада почала активно думати про те, де саме проводити ці контрактові ярмарки. Звісно, логічним виявилось місцезнаходження Магістрату, а саме площа, яку ми називаємо Контрактовою. 

Перший ярмарок було проведено вже у 1798 році.  За офіційними даними, на цьому ярмарку було підписано угод і контрактів майже на 5,7 мільйона злотих. Але, як зазвичай буває, реальна сума була звісно вищою, приблизно в 2 рази. 

Купці приїздили звідусюди. Але крім своїх основних бізнесових справ вони планували ще розважитись в Києві, а також придбати необхідні речі. Тому що наступний ярмарок міг бути не раніше, ніж через рік.  Тому кияни біля будівлі Магістрату організували веселий та розважальний ярмарок, де навіть проводились концерти, вистави і бали. 

Київські контракти зростали і здобували ще більшого розмаху.  З часом київська влада вирішила побудувати спеціальний Контрактовий дім, де проходило підписання всіх угод. Важливо звернути увагу, що під час таких ярмарків, кількість населення в Києві збільшилося на чверть. Звісно, через це і збільшились ціни на популярні в цей період послуги. 

Деякі кияни отримували такий прибуток, що могли цілий рік жити на ті гроші, які отримали на ярмарку за оренду житла на Контрактовій площі. Для прикладу, оренда будинку на 7 кімнат на площі коштувала 2,5 тисячі за 2 тижні.  Але, якщо в будинку містилась маленька крамничка, тоді вартість була вищою в три рази. Такий будиночок міг коштувати 7 000.  В той час, як 16 кілограмів борошна коштували всього 10 копійок. 

Велика пожежа

В 1811 році торгівля як і вся Контрактова площа опинилась під загрозою. В той період сталась велика, жахлива пожежа на Подолі. Досі невідомо від чого сталась пожежа, чи то діти грались із сірниками, чи ворожі агенти підпалили центр столиці перед початком війни з Наполеоном. Але незважаючи на реальну причину, історичний центр міста зник. Головному архітектору Києва довелось відбудовувати центр з нуля. Так з’явився новий Контрактовий дім. 

Контрактові ярмарки з кожним роком ставали все більш популярними. З часом вони досягли такого розмаху, що на них виступали не лише українські зірки, а приїжджали артисти світового рівня. Так на одному з ярмарків виступив відомий скрипаль Генріх Винявський та відомий піаніст Ференц Ліст. Багато українських митців також відвідували контрактові ярмарки. На одному з таких був помічений і видатний Тарас Шевченко. Але крім нього на київських ярмарках частими відвідувачами були Адам Міцкевич, Оноре де Бальзак та навіть Микола Гоголь. 

Та цей не дивно, тому що крім купівлі товарів та послуг різного характеру, тут можна було посмакувати смачними стравами, випити домашніх настоянок та медовухи, а ближче до вечора, коли починали грати музиканти тут відбулося справжнє свято, з танцями, піснями тощо. Киянки надягали найкрасивіші сукні, бажаючи отримати вартого заздрості нареченого, якогось молодого купця, чоловіки крім робочих справ мали можливість фліртувати з молодими дівчатами. 

Також тут можна було знайти і кохання за гроші, але про це звісно мало відомо і в жодному офіційному документі це не фіксувалось, але всі розуміли, що ділові чоловіки мали можливість розслабитись не лише за допомогою алкоголю та гарного сну. 

В 1830 році Контрактовий дім, перетворився на біржу. Торги почали проводити в 2 зміни. Перша тривала з 9 ранку до 15 години дня, а друга починалась о 17 годині і тривала до 21 години. Тут можна було продати і купити майже все. Процес був побудований наступним чином. На першому поверсі був представлений товар на продаж, його можна було роздивитись, а у центральній залі підписати угоду на той товар, який зацікавив. За десять років, контрактові ярмарки почали змінювати свою специфіку. Угод підписувалось менше, а от товару купували більше. До того ж Україна потроху ставала центром виробництва цукру, тому придбати солодкий продукт можна було на ярмарках. Вже у другій половині 19 століття обсяг торгівля був понад 1 мільйон карбованців. І це був дуже хороший результат і прибутковий період не лише для Києва, а й для його мешканців, які не втрачали можливості трохи заробити на приїжджих.

Війна-рятівниця

З часом цікавість та ажіотаж навколо ярмарків почав помітно згасати. Але київські контракти мали велике значення, тому що саме вони стали поштовхом до збільшення населення міста і досить хорошим джерелом доходу. Тому дозволити київським ярмаркам занепадати ніхто не міг дозволити. Відмовлятись від цього влада міста ніяк не хотіла, тому вирішили вдатись до модернізації. 

Київські керманичі оголосили конкурс на будівництво нового Контрактового дому. Над проектом працювали одразу три архітектори, це вплинуло на якість фінального продукту.  Адже кожен з них хотів додати до проекту щось своє. Тому проект вийшов не гарним. Але не дивлячись на зовнішній вигляд, 130 метрову будівлю все ж таких хотіли будувати. Навіть почали підготовку до будівництва у 1915 році, але цього не сталось, на заваді стала війна. А в 1917 році відбулась Жовтнева революція, саме вона поставила крапку на існуванні київських контрактів. Так закінчилась довга історія контрактів підписаних у Києві та великих контрактових ярмарків які славились своїми розвагами. На згадку про цей період в Києві залишилась лише назва Контрактової площі, а також великий Контрактовий дім, який було збудовано відомим київським архітектором Андрієм Меленським. 

У Києві пройшов Міжнародний фестиваль драматургії та витончених мистецтв “Амплуа”

Вже чотири дні у Києві триває міжнародний фестиваль драматургії та витончених мистецтв "Амплуа".  Його організував продюсерський центр "Амплуа", який об'єднує талановитих людей України та...

Заклад для творчої молоді: історія київського університету культури та мистецтв

Творча професія — мрія багатьох киян. Першим кроком для того, щоб її здійснити, є вибір спеціальності. Багато варіантів пропонує київський університет культури та мистецтв....
.,.,.,.