Жінка, яка стала легендою української фотоіндустрії, робила знімки про життя киян у період 50-х — 60-х років: будівництво метро, ЧАЕС, нових багатоповерхівок та випуск перших запорожців. Також на її кадрах можна було побачити знаменитостей та політиків. При кожній спробі зробити сенсацію їй вдавалося зберегти натуральність та правдивість на фотографіях. Це киянка Ірина Пап. Вона прославилася своїми репортажними зйомками не лише в Києві, але в інших європейських містах. Далі на kyivski.info.
Початок кар’єри у фотоіндустрії та перші фото у Києві
Популярна жінка-фотограф Ірина народилася 4 травня 1917 року. Всі у її сім’ї мали освіту у сфері мас-медіа. Батько був поліграфом, а діти обрали схожий життєвий шлях: журналістику, книговидання та фотоіндустрію. Ірина Пап теж хотіла займатися творчою та публічною діяльністю. Вона закінчила київський інститут кіноінженерів, а потім почала працювати у студії кінохроніки.
У 1950-х роках Ірина Пап зустріла свою другу половинку — Бориса Градова, який був фотографом. Вони познайомилися у відрядженні в Ужгороді, працюючи у різних редакціях. Їхні близькі говорили, що вони ідеально підходили один одному: активна та цілеспрямована Ірина ідеально доповнювала спокійного та скромного Бориса.
З 1956 року Ірина Пап була кореспонденткою у виданні «Вісті». Коли у Києві почався будівельний бум та випуск перших авто, а радянська влада хотіла підкорювати космос, вона робила фоторепортаж на місці найбільш вражаючих подій.
Любов до незвичайних ракурсів
В період радянських часів фотографами були в основному чоловіки, тому що потрібно було постійно носити з собою важку фототехніку. Так що поява Ірини у фотоіндустрії викликала у багатьох здивування. Вона стала першою, хто зняв на камеру Хрещатик після реконструкції. Її цікавили нові та цікаві локації для зйомок, де можна було зробити фото у незвичайному ракурсі. Вона була дуже наполегливою і сміливою жінкою. Одного разу Ірина робила знімки вулиці Велика Васильківська та стадіону Олімпійський у Києві під час польоту на гелікоптері.
Також відомо, що Ірина без дозволу залізла в кабіну ядерного реактора, в якому була радіація. Коли її побачили місцеві працівники, то одразу її звідти виштовхали назад. В той момент жінка-фотограф сказала, що якраз знайшла підходящий ракурс. На її думку, незвичайні ракурси робили фото унікальним та частіше привертали увагу киян. Згодом це стало однією з причин її великої популярності.
Визнання та перша школа фотографії
У 1964 році вона увійшла в список 10 кращих жінок фотооператорів 50-х – 60-х років. На її знімках кияни побачили будівництво житлових комплексів у місті, політиків, наприклад першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова та президента Куби Фіделя Кастро. Також вона стала однією з тих фотографів, хто сфотографував першу модель запорожця. Після цього у Києві розпочалося масове виробництво автомобілів. Її фотографії здебільшого публікували у газетах. Згодом кияни почали її впізнавати як жінку-фотографа, яка робить фоторепортаж найактуальніших подій у місті.
1971 року у Ірини Пап з’явилося нове захоплення у професійній діяльності — школа фотографії при Спілці українських журналістів в Києві. На той час це була перша професійна фотошкола. До цього якісно робити знімки вчили лише у ПТУ на базовому рівні. Але після приходу Ірини у фотоіндустрію все змінилося. Вона самостійно проводила у школі професійне навчання для майбутніх фотографів та влаштовувала лекції та майстер-класи за участю знаменитих фотографів. Також Ірина особисто допомагала кожному студенту. Майбутні фотографи могли принести їй свої знімки та звернутися до неї за порадою.