Одною з видатних жінок Києва можна вважати і Анну, доньку відомого князя Ярослава Мудрого,. Історики продовжують досліджувати життя цієї відомої і досить харизматичної українки. Багато міфів і легенд ходило навколо її ім’я. Але один її вчинок став величезним кроком для того, щоб про Україну та Київ дізнались та почули за кордоном. В 1051 році 19 травня київська княгиня Анна вийшла заміж за французького короля і коронувалась на престол. Анна Ярославна зробила величезний вклад в політику та економіку. Далі на kyivski.info.
Біографія княгині
Як відомо, Анна має шведське коріння. Її мати – принцеса Швеції, а дідусь був шведським королем Олафом Шетконунгом. Для київського князя Ярослава Мудрого шлюб з принцесою був другим. Також історики й досі не встановили точний рік народження Анни. Орієнтовно це був період між 1024 і 1032 роками. Також дослідники губляться в здогадках, якою по рахунку дитиною була Анна серед своїх братів та сестер. Є припущення, що Анна найменша дитина в родині.
Вибір нареченого
Спочатку чоловіком юної Анни мав стати німецький король – вдівець Генріх Третій Чорний. Але німець вирішив обрати іншу дівчину, тому досить швидко одружився з дочкою герцога Аквітанії. Що цікаво, що у вузьких історичних колах шуткують, що недалекоглядний німець втратив шанс стати чоловіком відомої киянки.
В ті часи Папою Римським заборонявся шлюб королів зі своїми близькими родичами. Через ці правила, овдовілий король Франції мав розпочати пошуки нареченої далеко за кордонами своєї країни. Генріх на той час був вже двічі вдівцем. Коли ж він вирішив свататись і заслав своїх сватів до Києва, йому було вже 36 років, в той час, як юній нареченій ледь виповнилось 18 – 19 років.
Батьки княгині дали свою згоду на одруження, і в 1051 році після довгої подорожі Анна нарешті прибула до Франції з досить великим приданим.
Також завдяки Анні в Європі стало популярним ім’я Філіп. До її появи у Франції, грецькі імена не були популярними серед монархів. Король Філіп перший це первісток Анни та її чоловіка. Після його народження, майже кожен другий король, що піднімався на престол Франції був Філіпом. Якщо підрахувати, здається їх було 6 за всю історію.
Четверо дітей Анни
Крім старшого сина Філіпа, який піднявся на престол після батька, Анна народила чоловікові ще донечку Емму. А згодом подарувала йому ще двох чудових хлопчиків Роберта і Гуго. Але чомусь саме з первістком Анна була пов’язана найміцніше. Розумна жінка, яка мала серйозні погляди на життя домоглась того, щоб Філіпа коронували у віці семи років. І це при живому батькові. Також вона наполягала на тому, щоб її зробили регентом маленького правителя. І що цікаво, її наполегливі прохання були узгодженні. Через це Анна стала першою королевою, що мала владу регента. Для тих, хто не в курсі, це право тимчасового правління, поки монарх не досягне потрібного для правління державою віку. А її підпис, який вона використовувала підписуючи документи стали символом жіночого впливу. Адже підпис був «За присутності королеви Анни», або ж «Зі згоди моєї дружини королеви Анни».
Син Анни Роберт на жаль помер у малолітньому віці. Ще один син, Гуго став графом і очолив перший Хрестовий похід.
Шалене кохання королеви Анни
Король Генріх був вічно зайнятий військовими походами та дипломатичними поїздками. Він помер у 1060 році. Через два роки після цієї трагедії киянка Анна вийшла заміж вдруге. За чоловіка обрала собі найсильнішого на той час феодала Північної Франції. Граф Валуа – Рауль де Крепі був для Анни шаленим коханням усього її життя. Вона настільки сильно закохалась, що навіть не надавала значення тому факту, що її померлий чоловік був в опозиції до феодалів. Це заборонене кохання призвело до гучного скандалу та осуду. Але Анна і граф не злякались такого відгуку людей. Заради того, щоб взяти шлюб з Анною, граф розлучився зі своєю дружиною. Існує версія, що для розлучення йому довелось звинуватити дружину у зраді. Анна теж залишила царські палати, передала Філіпа іншому регенту і оселилась у замку коханого графа. Саме тут пара і обвінчалась. Дізнавшись про цей шлюб, Папа Римський був сердитий. Він не визнав цей шлюб і заборонив закоханим жити разом. Окрім цього, ще й відлучив графа від церкви. Але молодятам було байдуже.
Також цей шлюб впливав і на справи в державі. Новий регент увесь час намагався посварити Філіпа з Анною. Але ця провокація не вдалася. Філіп зійшов на престол у 14 років і почав хазяйнувати. Але всі свої рішення він узгоджував з матір’ю. Навіть прийшов за благословенням на одруження з Бертою Голландською. Як свідчать деякі історичні факти Анна зі своїм новим чоловіком були присутні на весіллі, а після Анна допомагала сину правити країною.
Все ж таки Анну та графа визнали подружжям через кілька років, але тільки тоді, коли померла перша дружина графа.
Важка жіноча доля
З графом Раулем Анна прожила 12 щасливих років і була з ним до самої його смерті в 1074 році. Але різні джерела говорять про її подальше життя по різному. Одні кажуть, ніби Анна після смерті чоловіка повернулась до Києва і доживала віку тут, інші ж джерела стверджують ніби Анна продала статус першої дами своїй невістці Берті, відмовившись від правління повністю. Що було далі з нею достеменно не відомо. Але після своїх років спочатку королевою потім регента Філіпа вона зробила багато корисних справ. І коли після смерті чоловіка вона просто зникла, почали з’являтись досить дивні теорії її зникнення. Але й досі не відомо, що з того правда, а що ні.
Стосовно місця поховання Анни Ярославни також існує кілька версій, але жодна з них немає підтвердження. До того ж останків Анни знайдено також не було і в королівській усипальниці. Але пам’ять про цю харизматичну і сильну жінку бережуть як у Франції, так і в Києві. У 2005 році їй встановили пам’ятник у місті Санліс. А вулиці на честь Анни Ярославни існують в Києві, Глухові та Кривому Розі. До речі, перший французький ліцей в Києві також названо на честь Анни.
10 листопада 2016 року в Києві було відкрито пам’ятник Анні Ярославні на Львівській площі. На відкритті був присутній посол Франції Ізабель Дюмон. Пам’ятник створено в образі дитини, що символізує проведені безтурботні дитячі роки в рідному місті. Відносно нещодавно Паризька єпархія української церкви Київського патріархату оголосили про те, що починають роботу над створенням Всесвітньої ініціативної ради з питань канонізації Анни.
На жаль, були й такі, хто хотів приписати заслуги Анни собі. Наприклад, в одному зі своїх візитів до Парижу кілька років тому, президент Росії назвав шлюб Анни Ярославни і французького короля початком російсько-французьких відносин. Ця фраза ввела в оману багатьох людей, тому що назвав Анну російською діячкою. В ті часи не було національності було досить розмитим. Її батько князь київський, мати донька шведського короля. Ні Анна, ні її батько не признавали своєї належності до російської чи шведської нації. Анна вважала себе киянкою і християнкою, саме такі були маркери ідентичності в ті часи. Історики вважають, що вона б сильно здивувалась, якби хтось назвав її діячкою російською чи ще якоюсь, тому що вона саме себе представляла як Анна Київська. До того ж в ті часи не було окремої України чи Росії. Звісно Русь – це держава, осередком якої була і руська земля, але й осередком якої був і Київ протягом майже 400 років. Тому на спадщину Анни Ярославни українці можуть претендувати набагато більше ніж ті території, які стали Росією аж через 300 років.