Журналістика — улюблена справа киянина Михайла Кольцова. Він присвятив життя творчості та відрядженням, залишивши велику літературну спадщину своїм читачам. Популярний міжнародний журналіст, редактор і громадський діяч здійснював значний вплив на суспільство в період радянських часів. Його статті та книги часто ставали об’єктом для критики. Попри це, Кольцов зробив успішну кар’єру та обіймав найвищі посади серед представників творчої інтелігенції. Докладніше про це на kyivski.
Любов до літератури з’явилася ще у дитинстві
Михайло Юхимович Кольцов — творча особистість з характером та великим ентузіазмом. Це було помітно з перших років життя. Він народився 12 червня 1898 року у Києві у звичайній київській родині. У нього був брат та батьки. Відомо, що його батько працював ремісником і завжди хотів, щоб його діти здобули добру освіту та були інтелігентними дорослими людьми.
З дитинства батько прищеплював дітям любов до навчання. Разом із братом Михайло любив читати книги та обговорювати прочитане на дозвіллі. Також вони займалися листом, математикою, іноземними мовами. Отримані знання незабаром їм стали в пригоді для реалізації спільної ідеї — випуску шкільного журналу. Молодший брат Борис займався вибором та розміщенням ілюстрацій, а Михайло Кольцов — написанням та редактурою статей про все, що було корисно знати: шкільні предмети, канікули, екзамени, екскурсії та багато іншого. Їх читали школярі старшого та молодшого віку. Незабаром брати Борис та Михайло стали популярними — про них знали всі у школі. Вони часто були у центрі уваги. Діти та вчителі з цікавістю чекали на нові випуски шкільного журналу.
Таким чином журналістика стала його улюбленим заняттям, яке надихало його писати статті для читачів. У підлітковому віці Михайло вирішив продовжити займатися творчістю, і за порадою батька піти вчитися до вищого навчального закладу.
У 1915 році Михайло Кольцов вступив до Психоневрологічного інституту, але навчання виявилося для нього нудним та безперспективним заняттям. З цієї причини його життєві плани швидко змінилися. Він вирішив випробувати свої сили серед професійних журналістів і сміливо заявити про себе.
Кар’єра журналіста розвивалася швидкими темпами
Через 1 рік навчання в інституті Михайло Кольцов шукав роботу у різних видавництвах. У деяких він залишав свої статті із надійною, що його кандидатурою зацікавляться. Унікальний авторський стиль написання текстів з елементами фейлетону, несподіваними порівняннями та красномовними висловлюваннями приємно вразили багатьох видавців.
Спочатку статті Кольцова почали публікувати в газетах, а потім у деяких журналах. Тим часом у Києві розпочалася революція, яка тривала з 1917 до 1920 року. У Києві відбувався хаос: пограбування, погроми, стрілянина. Про все це написав Кольцов у своїй статті і висловив стосовно цього свою думку, не побоявшись реакції влади та бунтівників, щоб всі дізналися правду. Тоді це вважалося подвигом. Таким чином київський журналіст прославився у радянських ЗМІ та звернув на увагу багатьох видавців.
З перших років роботи його знали та цінували за чесність та вірність радянській державі У 22 роки Михайла було призначено завідувачем відділу друку Наркомату закордонних справ. Його колеги були впевнені, що невдовзі він буде добрим дипломатом. Але талановитого автора більше цікавила міжнародна журналістика. Маючи досвід написання статей та проведення репортажів, він успішно пройшов конкурс на посаду кореспондента у кілька видань, зокрема й популярної газети «Правда».
З того часу наступні кілька років він їздив у відрядження різними містами України та за кордоном. Він часто бував у центрі політичних, військових, наукових та соціокультурних подій, проводив інтерв’ю з представниками влади, мистецтва, літературної спільноти, громадськими діячами, мистецтва.
Досягнення та літературна спадщина Михайла Кольцова
Більшість його матеріалів були написані у жанрі політичного фейлетону. З деякими з них він виступав публічно, завдяки чому став найвідомішим журналістом радянських часів і мав великий вплив на суспільство. Він відвідав багато країн світу, працюючи керівником іноземного відділу у Спілці письменників СРСР, делегат міжнародних конгресів у Парижі та Барселоні.
Амбіції та велике бажання займатись літературною творчістю надихнули його на випуск різних видань. Після кількох років роботи кореспондентом у Києві та за кордоном він став засновником та редактором таких журналів: «Вогник», «За кордоном», «Крокодил», «Чудак» та багатьох інших.
У 1927 році, на посаді редактора журналу «Вогник» за його ініціативою вийшов роман «Великі пожежі», який написало 25 письменників та 25 журналістів. Кожен із них написав по 1 главі.
З 1928 по 1936 Михайло Кольцов 3 рази випускав багатотомні літературні авторські видання. Крім них протягом усього життя він писав статті. Близько 2 000 з них були присвячені політиці.
Він зробив великий внесок в історію радянської літературної діяльності, отримавши за це суспільне визнання та популярність, але його доля закінчилася трагічно. 1938 року після публічного виступу з доповіддю, запропонованою Сталіним, його заарештували в редакції газети «Правда». Потім Михайло Кольцов був засуджений до страти за звинуваченням у шпигунстві в Іспанії під час Громадянської війни.