Борис Патон. Винаходи і життєвий шлях 

Ім’я цього українського науковця відоме далеко поза межами країни. Він є автором багатьох наукових робіт і винаходів. Основні напрями його діяльності зварювальні процеси, кібернетика, металургія та навіть медицина. Все своє життя він приділив науковій роботі і прожив аж 101 рік. Далі на kyivski.

Він зробив величезний вклад завдяки своїм роботам, а його життя було сповнено цікавими фактами. Сьогодні дізнаємось трохи більше про Бориса Патона – відомого українського інженера та науковця, що народився в Києві. 

Багато винаходів

В Україні не так багато людей, чиї вклади в розвиток та історію спонукали до встановлення їм пам’ятників за життя. Серед таких унікальних людей і Борис Патон. В науковому світі він став відомий завдяки відкриттям та технологіям у сфері електрозварювання та металургії. В одному зі своїх виступів він розповідав про досягнення електрозварювання. І дуже пишався тим, що в Інституті електрозварювання, який він очолював були великі наукові надбання. Він розповідав, що спочатку, навчились зварювати на землі, потім під землею і навіть у водних просторах. 

Саме завдяки дослідженням та розробкам Бориса Патона є можливість зварювання в космосі і навіть електрозварювання м’яких тканин, яке досить корисне в сучасній хірургії. Але що цікаво, що цей метод не настільки відомий за межами України, як інші. До речі понад 700 винаходів Патона мають міжнародні патенти. А це вже вагомий показник. 

За своє життя Патон запам’ятався і як незмінний керівник Національної академії наук України. Більше ніж півстоліття Борис Патон очолював найповажнішу та найвідомішу наукову установу країни. 

Кроками свого батька

Відомий науковець народився в Києві, в 1918 році. Цей рік став фатальним для Патона. Оскільки в цьому ж році було створено Національну академію наук за указом гетьмана Скоропадського. Батько майбутнього науковця, Євген Патон був академіком. Саме він створив відомий інститут електрозварювання, який згодом очолить його син. До речі саме на честь Євгена Патона названо один з мостів через Дніпро в Києві. 

Коли Борис закінчив школу, він вступив до Київського політехнічного інституту. Як він потім згадував, син відомого академіка закінчив школу без медалі. Захист диплома майбутнього науковця припав на ще одну історичну дату – 22 червня 1941 року. В цей день Німеччина напала на Радянський Союз і розпочалось бомбардування Києва. Він згадував, що йшли з однокурсниками на захист, і почули як над містом летіли німецькі літаки. Встигли добігти до площі, яка сьогодні називається площею перемоги і розпочався наліт на місто. 

Молодий фахівець розпочинав свою кар’єру на заводах в російських містах Нижній Новгород та Нижній Тагіл. Тоді тут працював евакуйований з Харкова танковий завод. 

Борис розповідав, що вже після війни, підходячи до танків, які стали пам’ятниками, він розглядав шви та методи їх зварювання. 

Після війни почалась його велика кар’єра в інституті електрозварювання. Його батько, видатний академік не допомагав в цьому, а навпаки змусив сина пройти весь шлях від молодшого наукового співробітника, до директора інституту.  А через десять років після отримання посади в інституті, він очолив і академію наук. 

Також активно просувався Борис Патон і по партійних сходах. Починав він свій шлях як депутат Верховної Ради УРСР. А пізніше став членом ЦК КПРС. 

Початок нової доби

Вже за часів незалежної України, коли фінансування наукової діяльності скоротилось, а деякі проекти просто закрились, Борис Патон зміг зберегти основні наукові напрями в Академії.  Його авторитет завжди працював на його користь. Він був у хороших стосунках з президентами та першими людьми країни. 

В 1998 році, коли було засновано звання Героя України, науковець Борис Патон став його першим лауреатом, за віддане служіння праці. 

І хоч Борис входив до Ради національної безпеки, він присвячував увесь час науці і досить рідко робив заяви чи публічні виступи стосовно політики. Але саме ці виступи і запам’ятались українцям понад усе. А під час виборів у 2009 році він став довіреною особою Юлії Тимошенко. 

Поважний вік 

Після того, як у 2015 році у віці 96 років Бориса Патона переобрали на посаду керівника академії наук, все більше почали лунати виголоси про те, що керувати мають більш активні та прогресивні молоді люди. Навіть згадували його вимову про те, що академія наук дуже постарішала, тому що середній вік доктора наук складав 58 років. Хоча після його промови молодших учасників академії наук так і не побільшало. 

Але серед членів Національної академії досить часто зустрічалась думка про те, що поки установою керую поважний Борис Патон, то це дає певну стабільність, оскільки влада взяла курс на оптимізацію академії. 

Українська преса навпаки писала про те, що з повагою ставиться до Бориса Патона, але він має передати керівництво для покращення і більш швидкого розвитку академії. До того ж менш поважати його не стануть, просто дійсно треба зважати на його поважний вік. 

Любов до науки 

Борис Патон чудово володів англійською та німецькою мовами. А також все життя захоплювався спортом, був майстром спорту з водних лиж. У вільний час грав у теніс. Коли йому було 77 років під час катання на водних лижах він зламав кульшовий суглоб, після цього зі спортом довелось зав’язати. 

Але виписавшись з лікарні, перше, що зробив науковець, відправився до басейну, де проплив 400 метрів. Що цікаво, що звичку відвідувати басейн кілька разів на тиждень він не полишав до глибокої старості. 

Його життя було сповнено цікавими фактами. Наприклад, ще за часів Радянського Союзу Борису Патону було встановлено бронзове погруддя при житті. Біля будівлі НАН України. Борис Патон розповідав, що це йому не сильно подобалось і він навіть кілька разів просив знести пам’ятник, тому що він живий і це виглядає моторошно, кожного дня проходити повз свій монумент. 

А ще одним цікавим фактом, вважають і його відмову від переїзду до Москви. В 1975 році йому наполегливо пропонували залишити Україну і переїхати до Росії, щоб очолити Академію Наук СРСР. Борис відмовився, навіть не дивлячись на прохання Брежнєва. Науковець хотів працювати в рідному місті Києві. До того ж він не хотів залишати те, що створив його батько. Тому від такої пропозиції він відмовився. 

Звісно найбільшою його пристрастю була наука. І найбільшою проблемою він вважав знецінення фундаментальної науки. Він казав про те, в науку почнуть вірити більше людей, якщо вона дасть цікавіше життя звичайним людям, не лише науковцям. Борис Патон був розробником першого в світі приладу, який дозволяє зварювати метал в межах космосу. Саме його винаходи полегшили можливість зварювання і космічна індустрія зробила великий крок в розвитку. 

Своє життя він доживав на жаль без родини. В 2009 році померла його донька, яка була біологом-генетиком, а в 2013 році з життя пішла його кохана дружина, яка також була пов’язана з наукою. Вона працювала інженером в Інституті механіки академії наук України. 

19 серпня 2020 року в Інституті кардіохірургії, у віці 101 рік помер Борис Патон, президент Національної академії наук України. 

В цьому ж році, у вересні в НАН було впроваджено медаль імені Бориса Патона. Її вручають тим винахідникам, які створюють прикладні інноваційні технічні розробки з метою увічнення пам’яті відомого науковця. Комісія академії наук підтримала таку ініціативу. 

Обираємо гриль для будинку: на що звернути увагу?

Проживаючи в багатоквартирному будинку, не всі мають можливість виїхати на природу та поласувати улюбленими стравами на грилі. Але завдяки виробникам кухонної техніки це стало цілком...

Як змінилися кияни за останні 30 років

  За даними соціологів, киян умовно можна розділити на чотири типи. Зокрема, «новий», «корінний», «киянин 90-х» і «радянський», пише kyivski.info. У нашому огляді ми розповімо...
.,.,.,.