Ще сто років тому Київ був не лише осередком розвитку економічних відносин, а й містом, в якому постійно проводили різноманітні спортивні заходи, Олімпіади та змагання. Саме в Київ приїздили спортсмени не лише з усього Радянського Союзу, а й з найближчих країн для того, щоб взяти участь у спортивних змаганнях. Далі на kyivski.
Столична влада замислилась над створенням спеціального майданчика, який буде приймати численні Олімпіади та спортивні заходи. Так починалась велика історія Палацу Спорту в Києві.
До появи Палацу спорту
Місцевість, де тепер розташований Палац Спорту раніше мала назву Черепанова гора. Її було названо на честь генерала М. Черепанова, який був власником досить великої земельної ділянки в цій місцевості. Гора знаходилась майже впритул зі стінами славнозвісної Печерської фортеці. А біля підніжжя гори розміщувалась широка смуга, так звана «еспланадна». Через деякий час, це місце перетворилось на міську вулицю, яка отримала саме таку назву. З того часу це місце стало локацією для проведення всіх можливих виставок, комерційних і промислових.
А вже у 1913 році на цих мальовничих схилах було проведено Першу російську Олімпіаду. Ця подія стала значною для всього міста, саме завдяки проведенню цього заходу роль спорту в житті суспільства почала значно зростати. Понад 600 спортсменів взяли участь у 15 видах змагань. А подивитись на це дійство прийшло майже 10 тисяч глядачів. На той час програма Олімпіади включала наступні дисципліни: велогонки, футбол, біг з перешкодами і гімнастика.
В тому ж році знову ж таки біля Черепанової гори було проведено і Міжнародний промисловий ярмарок. Рівень підготовки був настільки високий, що про цей захід стало відомо далеко за межами. У виставці брали участь понад сто вітчизняних та закордонних підприємців. Вони презентували здобутки у галузі науки, спорту і сільського господарства.
Перша Олімпіада в Києві
Ідея проведення Олімпіади саме в Києві активно підтримувалась державою. Тому з казни було виділено 10 тисяч карбованців. Але влада розуміла, що без ентузіазму з боку спортивної київської спільноти ефекту не буде. Тому було створено Київський олімпійський комітет, серед учасників якого були і представники царської родини. Але все ж таки найбільшим та найактивнішим діячем був Дмитро Романов.
Важливо звернути увагу, що на 5-х Олімпійських іграх в Стокгольмі, російська команда атлетів зайняла ледь не останнє місце серед 18 країн-учасниць. Команду атлетів очолював той самий Дмитрий Романов. Цей провальний виступ журналісти обговорювали дуже довго і навіть назвали це ганьбою для держави. Зі свого боку, Дмитрій розумів, щоб запобігти майбутнім поразкам і не допустити такого більше на жодних міжнародних змаганнях, треба щороку проводити подібні заходи в межах країни. Першим місцем для прояву спортивних навичок Росії було обрано саме Київ. На Лук’янівці було зведено «Спортивне поле». Це був стадіон, який став першою стаціонарною спорудою, яку було пристосовано для проведення змагань з легкої атлетики, футболу, велоперегонів і навіть ковзанярського спорту.
Будівництво Палацу Спорту
У середині 20 століття Київ та його мешканці ще добре пам’ятали репресії, жахіття Другої світової війни та громадянські війни. А вже у 50-х роках почалось поступове зведення великого спортивного комплексу. Спочатку, тут було побудовано стадіон, а вже за деякий час на цьому місці з’явився великий критий спортивний комплекс.
В березні 1958 року було затверджено кошторис на будівництво. Постанова була затверджена ЦК КПУ. Розмір споруди був неймовірний для тих часів, 203 тисячі кубічних метрів! А глядацький зал мав вміщувати понад 10 тисяч глядачів. Будівництво було дуже дорогим для міста та влади, оскільки при розрахунках орієнтувались на вартості 1955 року, які було встановлено після грошової реформи Микити Хрущова. Палац коштував аж 60,6 мільйона карбованців. Це була неймовірна сума.
До створення проекту було залучено найкращих архітекторів та інженерів. Автори проекту продумали все до найменших дрібниць, а також врахували всі новітні тенденції того часу. Взагалі Палац Спорту був інтернаціональною будівлею, за своїм виконанням. В будівництві брали участь підприємства з Харкова, Одеси, Ленінграду, Челябінська, Тбілісі і Риги. Окрім великих будівельних компаній до зведення долучились молодіжні організації міста і навіть військові підрозділи.
Крім цього основною силою були в’язні, які працювали на будівництві. Їх зволили до Києва з усіх куточків країни. З моменту закладення першої цеглини до здачі споруди в експлуатацію пройшло 975 днів. Це рекордний строк будівництва споруди такого масштабу для тих часів.
Урочисте відкриття
Відкриття Палацу Спорту стало важливою датою для всього міста. До відкриття готувались з усією відповідальністю і воно мало бути масштабним. Вже 9 грудня 1960 року до Києва з’їхались партійні діячі, відомі зірки Радянського Союзу, навіть були запрошені закордонні селебретіс. Спочатку звісно була партійно – урочиста частина, а одразу після неї було проведено спортивне свято.
Перерізати стрічку біля центральних сходів будівлі було запрошено досить неоднозначну фігуру в історії держави – Петро Юхимовича Шелеста. Як відомо, він був ідейним комуністом, але у деяких випадках намагався відстоювати і інтереси УРСР. Через це в свій час був під підозрою у недостатній лояльності до влади СРСР. Його книгу «Україно наша Радянська» було вилучено з продажу та усіх бібліотек за «недостатній інтернаціоналізм».
Наступного дня після відкриття Палацу Спорту, тут вже проводились командні змагання з боксу. Між командами СРСР і ФРН. Це були перші міжнародні змагання, які були проведені на арені в Києві. Організаторам настільки сподобався Палац, що вже за кілька років, а саме у 1966 році тут було проведено Кубок Європи з боксу.
За тиждень після відкриття, в Палаці Спорту розпочався чемпіонат з художньої гімнастики. Тут свою бездоганну техніку демонстрували спортсмени з усієї країни, а абсолютним чемпіоном став Б. Шахлін. Після проведення цих змагань, за рік Палац Спорту отримав новий надсучасний гімнастичний зал.
Палац Спорту і сучасність
Вже під час незалежності України, найвідомішу арену Києва реконструювали кілька разів. Однією з найбільших реконструкцій можна вважати ту, яку проводили перед проведенням міжнародного конкурсу «Євробачення», який у 2005 році пройшов саме в Києві. В 2007 році було відкрито Музей історії Київського Палацу Спорту. Тут зібрано понад 320 експонатів, які показують історію, будівництво та розвиток відомої арени.
16 квітня 2011 року було урочисте відкриття реконструйованого Палацу. Ремонтні роботи були проведені у всіх аспектах. Оновили системи вентиляції, переобладнали залаштунковий простір, змінено освітлення і протипожежну безпеку. На трибунах встановили нові сучасні пластикові сидіння в кольорах національного прапора. Для перегляду спортивних змагань зал вміщує 6800 глядачів, а під час проведення концертних заходів 9800 місць для глядачів.
Палац Спорту може приймати і проводити змагання у 50 спортивних дисциплінах. За роки існування тут проводились українські, європейські і міжнародні змагання. Не можна не врахувати і той факт, що Палац Спорту є одним з найзручніших майданчиків для проведення музичних виступів та шоу міжнародного рівня. На сцені Палацу Спорту було проведено велику кількість концертів зірок міжнародного рівня, а також національних зірок України.