Андрій Шевченко вже увійшов в історію як тренер, якому вдалося перервати прокляття групових етапів на чемпіонатах Європи. Він продовжує залишатися одним з найкращих українських футболістів в історії. Проте Андрія Шевченка може й не було б в українському футболі, адже батько був проти такого захоплення. Про спортивну карʼєру зірки футболу далі у статті на kyivski.
Народження Шевченка
Андрій Шевченко народився 29 вересня 1976 року в селі Двірківщина, Яготинський район. Перші роки його життя пройшли у Двірківщині, потім в 1979 році сім’я переїхала до Києва, в один з нових міських районів – Оболонь.
Цікавий факт: 29 вересня народився також експрезидент і власник “Мілана” (1936 рік), експрем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, людина, яка зіграла чималу роль у долі футболіста. Хрещений батько його первістка Джордана Андрійовича. Також в цей день (в 1989 році) народилася людина, покликана змінити Шеву в ранзі однієї з головних зірок збірної України — Євген Коноплянка.
Мало хто знає, що Андрій міг народитися в Німеччині міг претендувати на німецьке громадянство. Як відомо, батько футболіста, прапорщик радянської армії Микола Григорович Шевченко служив у групі радянських військ у Німеччині. Але коли до народження Андрія залишалося кілька місяців, матері майбутньої футбольної зірки Любові Миколаївні порадили відправитися на батьківщину. Незабаром і перевели чоловіка в Київський військовий округ. А вже 29 вересня народився Андрій.
“Виросте – офіцером буде. Навіть генералом”, – говорив тоді Микола Шевченко.
Дослужившись до прапорщика батько хотів бачити Андрія військовим, причому високопоставленим. Але доля вирішила дещо інакше.
Незабаром після народження сина сім’я Шевченків переїхала до Києва. Там Андрій пішов в перший клас 216-ї середньої школи. Клас, в якому Андрій одноголосно був обраний фізоргом. Клас набрали з дітей, які не пройшли в групи з поглибленим вивченням фізики й математики. Але це не завадило хлопцям стати дружнім і чуйним колективом. Лідером, звичайно, був Андрій. Він і в тимурівських рухах брав участь, і макулатуру збирав, і за дівчат заступався. Загалом, мало чим відрізнявся від звичайних школярів.
Перші кроки у футболі
Андрій Шевченко спочатку сильно захоплювався хокеєм, але батько наполягав займатись футболом. Коли Андрію виповнилося дев’ять років, тренер Олександр Шпаков зарахував його в юнацьку команду київського “Динамо”.
Що цікаво всі уроки фізкультури та фізичної підготовки Андрій у школі пропускав, тоді навіть вчителі звертались до батьків Андрія, щоб хоч якось повпливали на юнака.
Але про яку фіззарядку міг думати 12-річний Андрій, коли на горизонті замаячила поїздка в Італію, країну самого красивого футболу. У той час Андрій серйозно тренувався по дві-три години в день у футбольній школі “Динамо”, брав участь в дитячих турнірах і був серед претендентів на поїздку в Європу.
Поїздка до Мілану дала сильну мотивацію Андрію. По приїзду додому, Шевченко ще з більшою ретельністю став тренуватися та однозначно вирішив присвятити себе спорту і стати футболістом. Вчителі любили Андрія і не стали йому заважати, не дивлячись на те, що це не найкращим чином позначалося на його успішності. Через постійні роз’їзди він пропускав багато занять і не відзначався високими оцінками.
Реакція батьків на захоплення сина
Батьки Андрія спочатку були проти захоплення сина. Микола Шевченко хотів, щоб після закінчення школи спадкоємець пішов по його стопах – став військовим. Та й їздити на тренування потрібно було через усе місто. Але Шпаков переконав Миколу Григоровича і маму Андрія, Любов Миколаївну, в тому, що в їхньої дитини є перспективи у футболі. Але заняття спортом ледь не були перекреслені аварією на атомній станції в Чорнобилі. У квітні 1986 року київських школярів поспіхом вивозили якомога далі від регіонів, “позначених” радіацією. Повернувшись додому, Андрій продовжив грати в футбол.
Андрій у збірній України
Минув час шкільної пори. Андрій Шевченко спробував вступити до Київського інституту фізкультури, але провалив вступні іспити за своєю спеціалізацією. Благо, керівництво “Динамо” допомогло, і Андрія прийняли. І не дарма. Через деякий час Андрія Шевченка взяли в олімпійську збірну України. Це дало новий поштовх в розвитку Шевченка як гравця. Роком пізніше, Андрій почав грати в Лізі чемпіонів.
У 1994 році Андрій Шевченко зробив хет-трик за “Динамо” в Лізі чемпіонів, в Барселоні. Матч тоді закінчився з рахунком 4:0.
Вже тоді в Мілані були готові заплатити за українського форварда 17 мільйонів доларів, але керівництво “Динамо” відхилило дану пропозицію, але через 2 роки босові “Мілана”, Сільвіо Берлусконі все ж вдалося домовитися з Григорієм Суркісом, власником “Динамо”. Сума трансферу склала 25 мільйонів доларів.
2 липня 1999 року Андрій Шевченко офіційно підписав контракт з італійським клубом.
Карʼєра в італійській команді
Після переходу в “Мілан” у Шевченка почався найкращий період його футбольної кар’єри. У перший же рік він забив 24 м’ячі, і став кращим бомбардиром Італії. Варто також, відзначити, що футболісти “Мілана” цілком нормально прийняли Андрія Шевченка у свої ряди й дуже швидко зіграли з ним.
Карʼєра в “Челсі”
Після тріумфу в ЛЧ, “Мілан” виграв італійську Серію А (Скудетто). Це означало лише одне – в Італії “Мілан” зібрав всі кубки, тому Андрію Шевченку вже стало не цікаво грати в ньому. Андрій Шевченко вирішив перейти в “Челсі”, сума переходу виявилася не маленька 30,5 мільйонів доларів. Андрій Шевченко говорив, що він просто переходить з однієї європейської команди в іншу, тобто вливається в команду чемпіонів і гроші тут ні до чого. Але, на жаль, шлях в “Челсі” тривав не довго та був не зовсім успішний.
Після таких “поневірянь” по європейських грандів Андрій повернувся на батьківщину в київське “Динамо”.
Повернення в “Динамо”
На початку сезону 2010 року Андрій став капітаном команди “Динамо”. На початку 2011 року новий головний тренер Юрій Сьомін призначив капітаном ветерана команди Шовковського.
12 листопада 2012 року ФФУ запропонувала йому вакантне місце головного тренера збірної України. Згодом Шевченко відхилив цю пропозицію.
Член збірної України (дебютував в 1995 році), багаторічний капітан команди. Станом на 11 жовтня 2008 року в складі збірної забив 39 голів, з капітанською пов’язкою виводив команду на поле 28 разів.
27 липня 2012 року Шевченко завершив футбольну кар’єру і пішов у політику. Вже 28 липня 2012 року Андрій Шевченко став членом партії Наталії Королевської “Україна – Вперед”. Партія отримала 1,6% голосів виборців і не пройшла до Верховної Ради.
Згодом Шевченко знову ж повертається у спорт й в лютому 2016 року увійшов до тренерського штабу національної збірної України, на чолі з Михайлом Фоменком.
Після поразки збірної України на Євро-2016 Фоменко залишив посаду головного тренера, і 15 липня 2016 року виконком Федерації футболу України одноголосно підтримав кандидатуру Андрія Шевченка на посаду наставника національної збірної.
Під його керівництвом національна збірна змогла зайняти перше місце у відбірковій групі на Євро-2020 в одній групі з Португалією і Сербією і дісталася до 1/4 фіналу чемпіонату.
1 серпня 2021 року Андрій Шевченко залишив посаду головного тренера збірної України з футболу.
А вже з 25 січня 2024 року Андрій Шевченко є президентом Української асоціації футболу.
